Левоміцетин при циститі у жінок: як приймати таблетки, інструкція 2019

Основні характеристики медикаментозного засобу

Цей препарат має багато переваг перед іншими ліками. До таких позитивних властивостей відносять:

• його можна застосовувати після хірургічного втручання, після пологів, оскільки дія його м’яке, не агресивна;
• його можна поєднувати з іншими лікарськими засобами;
• левоміцетин таблетки мають не тільки позитивний вплив на організм при лікуванні запальних і інфекційних процесів, але і є хорошою профілактикою загострення хронічних патологій, попереджаючи подальший розвиток захворювання і розмноження хвороботворних мікроорганізмів;
• можливість використовувати у якості допоміжного препарату при лікуванні захворювань органів сечостатевої системи і органів травної системи.

Незважаючи на те, що ці ліки є щадним для організму, безпечним, будь-які терапевтичні заходи повинні проводитися тільки після попереднього відвідування лікаря. Оскільки тільки лікар може розрахувати правильні дозування і тривалість курсу терапевтичного впливу після того, як поставлений правильний діагноз.

Можливі ускладнення при використанні Левоміцетину

При правильному лікуванні, хворому гарантовано швидке одужання. Препарат відмінно підходить як доповнення до основного лікування, так і для профілактичних цілей. Якщо звертатися до статистики, то Левоміцетин дає хороші показники в боротьбі з інфекціями в сечовому міхурі.

Але виникають ускладнення при призначенні препарату. Вони пов’язані з тим, що не дотримуються правила застосування. За статистикою 93% відносяться до складних ускладнень, пов’язаних з самолікуванням, 2 — 3% пов’язані з недотриманням призначеної дозування і ще 4 — 5% пов’язані з повною відсутністю лікування або схильності організму. А при дотриманні норми, ризик ускладнень у кілька разів зменшується.

Левоміцетин відмінне протимікробний засіб, справляється з інфекціями. Його використання можливо для профілактики, що дозволить повністю позбавити від циститу.

Коли показано лікування

Інструкція по застосуванню міститься в кожній упаковці препарату. Рекомендується вивчити її перед початком застосування. Кожна лікарська форма має свої особливості, необхідно знати, як приймати її:

1. Таблетки. Призначені для прийому всередину, запиваются достатньою кількістю води. Існує два варіанти прийому: за півгодини до їжі, через годину після. Важливо пити таблетки через однакові проміжки часу, поділяючи добову норму на кілька прийомів.
2. Порошок. На його основі готується розчин, використовуваний для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. Для приготування першого необхідно розчинити порошок у 10 мл очищеної медичної води. Для розчину, що вводиться внутрішньом’язово, використовують 2-3 мл води. При необхідності її можна замінити новокаїном.

Дозування призначається індивідуально лікарем. Таблетки дорослим зазвичай приписують приймати по 500 мг тричі на день. Максимально допустима добова доза може становити до 4000 мг, але при цьому людина перебуває під постійним наглядом лікаря.

Дітям зазвичай призначають по 125-250 мг тричі на день. Ін’єкції Левоміцетином пропонуються дорослим по 500-1000 мг тричі на день, дітям доза розраховується виходячи з ваги. Спосіб введення визначає також лікуючий лікар.

Побічні ефекти

При застосуванні Левоміцетину можливий розвиток таких побічних ефектів:

• нудота, блювання, проблеми зі стільцем;
• анемія, скачки артеріального тиску;
• зміни картини крові;
• головні болі, запаморочення;
• короткочасні порушення зору, слуху, нюху;
• алергічна реакція.

Щоб знизити ймовірність побічних явищ, необхідно суворо дотримуватися інструкції, рекомендацій лікаря, уникати передозування. Перед початком лікування потрібно переконатися у відсутності індивідуальної непереносимості компонентів, що входять до складу.

Незважаючи на те, що в кожній упаковці препарату Левоміцетин є інструкція по застосуванню, слід пам’ятати, що будь-який лікарський препарат можна приймати тільки за призначенням лікаря. Пацієнт, призначаючи собі самостійно антибіотик, не в змозі врахувати всі особливості протікання інфекційного циститу і супутніх захворювань.

Некоректний підбір дозування в домашніх умовах провокує посилення запальних захворювань у сечовому міхурі. Крім того, підвищується ймовірність адаптації патогенних мікроорганізмів, що в свою чергу ускладнює завдання подальшої терапії пацієнта з діагнозом цистит.

Курс лікування підбирається індивідуально для кожного хворого. Стандартна схема терапії передбачає необхідність приймати препарат 3-4 рази на день по 0,5 р. При цьому запивати таблетку слід великою кількістю води (близько 200 мл), щоб уникнути подразнення слизових оболонок шлунка.

Для попередження нудоти лікарі рекомендують пити антибіотик Левоміцетин за 30 хвилин до основного прийому їжі для кращого засвоєння діючої речовини. У ситуаціях, коли все одно проявляється відчуття, що передує блювоті, можна використовувати препарат після їди.

Тривалість терапії залежить від стадії перебігу циститу. Традиційно курс лікування пацієнта з діагнозом цистит становить 7-10 діб. Після повторного проходження лабораторних аналізів та в разі виявлення залишкових бактерій курс може тривати ще на 14 днів.

При гострій фазі перебігу інфекційного ураження сечового міхура лікарі прописують парентеральний прийом антибіотика (введення ін’єкцій). При такому вигляді застосування препарату Левоміцетин курс терапії становить 5 діб, після чого хворий переходить на прийом таблетованої форми препарату.

Результатом позитивного впливу на вірусні мікроорганізми буде виступати зниження хворобливої симптоматики на 2-3-й день після початку антибіотикотерапії. Вкрай важливо повністю закінчити курс лікування навіть при наявності позитивної динаміки у перші добу.

Лікарі призначають левоміцетин при наявності таких захворювань і патологічних процесів в організмі:

1. Запалення легенів, незалежно від форми і стадії розвитку недуги.
2. При наявності інфекційних захворювань в органах дихальної системи.
3. Патології в м’яких тканинах, які з’явилися внаслідок дії певних збудників.
4. Розвиток інфекційного процесу в нирках.
5. Загострення хронічного циститу або уретриту.
6. Розвиток хламідіозу, менінгіту.

Незважаючи на наявність великої кількості свідчень, самостійно не варто використовувати лікарський засіб, воно дозволено тільки після попередньої консультації лікаря. Також є протипоказання, які потрібно враховувати при призначенні препарату.

Загальні рекомендації по прийому антибіотика

Позитивний результат при діагнозі цистит досягається за умови того, що пацієнт виконує всі лікарські рекомендації. Враховуючи можливість токсичного впливу препарату Левоміцетин, в процесі терапії пацієнт повинен періодично проходити аналізи для контролю периферичної крові, роботи печінки і нирок.

Водіям транспортних засобів слід брати до уваги той факт, що прийом даного антибіотика впливає на швидкість реакції. З цієї причини рекомендується утримуватися від роботи з механізмами та керування автомобілем протягом 1-2 годин після застосування препарату.

З віковим старінням відбуваються зміни в роботі багатьох систем органів. Внаслідок цього лікарі призначають препарат людям похилого віку з діагнозом цистит у найменшій дозі, яка може бути збільшена згодом.

Крім того, на час терапевтичного курсу слід повністю відмовитися від прийому алкогольних напоїв, з якими не сумісний антибіотик Левоміцетин, що позначається на його ефективності.

Причиною запалення сечового міхура найчастіше є попадання в сечовипускальний канал хвороботворних бактерій, які швидко поширюються по слизовій оболонці органу. Збудник хвороби – кишкова паличка (еѕсһегісһіа coli) та інші види мікроорганізмів.

Левоміцетин Актитаб призначається пацієнтам у комплексі з іншими лікарськими засобами, такими як знеболюючі препарати, уросептики, протизапальні засоби. Терапія обов’язково включає рясне пиття, дотримання дієти для виключення подразнення слизової сечового міхура.

Пити Левоміцетин можна тільки за призначенням лікаря, так як засіб впливає на всі органи і системи людини. Для досягнення найкращого ефекту слід дотримуватись певних правил:

• Важливо знати, що прийом Левоміцетину послаблює ефект протизаплідних препаратів.
• Заборонено вживати алкоголь.
• Не можна самостійно підвищувати дози ліків для посилення ефекту.
• Курс лікування становить не більше 14 днів, в іншому випадку часто розвивається порушення роботи нирок.
• Самостійно відміняти лікування не рекомендується.
• Левоміцетин погано поєднується з Пиразолоном, Фенобарбіталом, цитостатичними і деякими іншими засобами.

З обережністю призначають Левоміцетин людям, чия трудова діяльність пов’язана з управлінням небезпечними механізмами і водінням автотранспорту. На час лікування необхідно взяти відпустку.

Не використовується Левоміцетин в поєднанні з цитостатичними препаратами, Ристоміцином, Циметидином, сульфаніламідами, хіміотерапією.

При союзі з пероральними гіпоглікемічними засобами дія Левоміцетину допомагає посилити їх лікувальний ефект.

При одночасному застосуванні з Парацетамолом збільшується швидкість виведення Левоміцетину з організму. Дія протизаплідних засобів в союзі з Левоміцетином погіршується.

Знижується при одночасному прийомі з Левоміцетином лікувальний ефект від прийому Фенітоїну, Циклоспорину, Циклофосфаміду і деяких інших препаратів цієї групи.

Препарат Левоміцетин належить до групи антибіотиків широкого спектру дії. Діюча речовина хлорамфенікол виробляє протимікробний ефект, а саме інфекції найчастіше провокують розвиток циститу. Ліки активно стосовно таких видів бактерій:

• стрептококи;
• стафілококи;
• хламідії;
• шигели;
• клебсієли;
• лептоспіри;
• кишкова і гемофільна паличка;
• сальмонели;
• протеї.

Також препарат активний відносно деяких видів грибків і вірусів, які можуть спровокувати запалення сечовивідних шляхів і міхура.

Висока ефективність Левоміцетину обґрунтована тим, що бактерії не встигають виробити імунітет, тому залишаються чутливими до хлорамфеніколу.

Активні компоненти препарату проникають у клітини бактерій і порушує білковий обмін. В результаті цього мікроорганізми перестають розмножуватися і гинуть.

Левоміцетин діє безпосередньо на вогнище запалення вже через 2 год. після прийому таблетки. Діюча речовина всмоктується в ШКТ, а потім проникає в нирки і сечовий міхур, чинить протимікробну дію на протязі 6 ч. Лікувальний ефект при циститі помітний вже на 3-4 добу.

Важливо: при важких формах циститу Левоміцетин чи можна використовувати у поєднанні з іншими антибіотиками.

Левоміцетин належить до дешевих антибактеріальних препаратів. Вартість 20 таблеток дозуванням 500 мг — близько 90 руб. Більш дорогим замінником з аналогічним складом є Левоміцетин Актитаб. В інструкції по застосуванню зазначено, що медикамент дозволений для дітей з народження. Вартість 10 таблеток — 120 руб.

Інші аналоги Левоміцетину:

• Монурал. Дорогий, але ефективний препарат. Вартість — 400-500 руб.
• Амоксиклав. Випускається у формі таблеток і порошку для приготування суспензії. Вартість ліки — від 150 до 400 руб.
• Зиннат. Є таблетки, суспензія і порошок для ін’єкцій. Вартість — від 100 до 400 руб.
• Фурадонін. Вартість таблеток — 100-200 руб.

Дані антибіотики ефективні при циститі та інших інфекційних хворобах сечовидільної системи.

Основна небезпека гострого циститу в ризик переходу запалення в хронічну форму. Також інфекція може поширитися на нирки і викликати пієлонефрит. Тому лікування інфекційного процесу потрібно починати при появі перших симптомів.

Пити Левоміцетин і лікувати цистит можна в комплексі з іншими засобами – спазмолітиками, уросептиками. Рекомендується рясне питво – трав’яні відвари, морси (брусничний, журавлинний). Щоб не подразнювати слизові сечового міхура, краще дотримуватися дієти – виключити з меню гостру і солону їжу, прянощі. Краще вживати молочні продукти, некислі овочі та фрукти, каші та супи.

Якщо призначається використання левоміцетину в комплексній схемі терапії запалення сечового міхура, спосіб застосування розраховується лікуючим лікарем. Також він призначає тривалість використання ліків.

В інструкції по застосуванню описані середні дозування препарату. При гострому і хронічному циститі п’ють таблетки чотири рази на день, по 0,5 мг протягом доби. Загальна дозування ліків на добу не повинна перевищувати двох міліграмів.

Зазвичай дози можуть підвищуватися при наявності тяжких форм захворювань, запущеної стадії патологічного процесу під час гострого перебігу циститу або пієлонефриту, а також при наявності яких-небудь ускладнень.

Прийміть призначену дозу ліків за годину до основного прийому їжі або через годину після нього. Тривалість терапевтичної дії становить не менше одного тижня. Не можна зупиняти лікування, навіть в тому випадку, якщо у пацієнта відзначається позитивна динаміка при лікуванні захворювання.

Загальна тривалість терапії при запущеній формі недуг становить не менше двох тижнів. На кожній упаковці лікарського засобу додається детальна інструкція по застосуванню, в якій детально вказані схеми прийому, рекомендовані дозування й середня тривалість.

Незважаючи на користь левоміцетину в лікуванні багатьох захворювань, слід враховувати й те, що протипоказання теж чималі:

1. Не можна використовувати препарат в лікуванні запальних і інфекційних процесів для жінок при виношуванні дитини і в момент грудного вигодовування. Тільки лікар може вирішувати про доцільність прийому ліків, враховуючи співвідношення користі та шкоди;
2. Особливу обережність слід дотримувати при призначенні антибактеріального засобу для дітей. Лікарем розраховується дозування таблеток, враховуючи вікову категорію, індивідуальні особливості організму пацієнта і форму захворювання.
3. Категорично не можна застосовувати лікарський засіб, якщо у пацієнта наявна в анамнестичних даних ниркова, печінкова недостатність, якщо є серйозні дисфункції в роботі серцевого апарату і судинної системи.
4. Не рекомендовано призначення таблетованого препарату, якщо є псоріаз, екзема, грибкові ураження епідермісу і інші імунні недуги шкірного покриву. Такі стани повинен обов’язково враховувати лікар під час призначення схеми лікування.
5. При наявності індивідуальної непереносимості компонентів препарату, схильність до алергічних реакцій, його призначення протипоказане.
6. Не використовується препарат для лікування людей, які раніше перенесли променеву або хіміотерапію, а також в момент застосування цитостатиків.

Вживати левоміцетин дозволяється тільки за призначенням лікаря, оскільки препарат може негативно вплинути на весь організм. Існують певні правила, яких потрібно неухильно дотримуватися при лікуванні, це допоможе досягти максимального результату:

1. Категорично заборонено вживання алкогольних напоїв.
2. Після вживання ліків слабшає ефективність оральних контрацептивів.
3. Не дозволяється самостійно підвищувати або знижувати призначені лікарем дозування.
4. Тривалість терапевтичної дії становить не більше двох тижнів.
5. Не можна поєднувати лікарський засіб з Пиразолоном і Фенобарбіталом, цитостатиками.

Особливості застосування при циститі

Як приймати левоміцетин при циститі? Спосіб застосування та дози визначаються лікарем. Приблизна схема лікування при гострому та хронічному циститі полягає в при чотириразовому прийомі таблеток по 0,5 мг протягом доби.

Загальна кількість препарату в день не повинна перевищувати 2 р. Підвищення дози допускається з дозволу спеціаліста в особливо важких випадках при гострому перебігу захворювання, пієлонефриті та інших ускладненнях.

Час прийому – за годину до їди або через годину після. Курс лікування – не менше 7 – 8 днів. Терапія за допомогою засобу продовжується, навіть якщо пацієнт, який брав Левоміцетин, відзначає поліпшення. Загальна тривалість лікування зазвичай становить 2 тижні.

Призначається препарат в індивідуальному порядку, враховуючи вік пацієнта та складність захворювання, а у жінок до уваги береться також гормональні зміни. У випадку з дітьми дозування розраховується виходячи від перебігу захворювання, віку, стану здоров’я і ваги.

Зазвичай левоміцетин при циститі призначається у вигляді таблеток, але в деяких випадках водиться внутрішньовенно. Приймати таблетки необхідно за півгодини до прийому їжі 3 — 4 рази в день. У разі виникнення нудоти прийняти ліки можливо через годину після прийому їжі.

Курс лікування триває від 7 до 10 днів, при необхідності лікар може його продовжити до двох тижнів, але не більше. Якщо призначається ін’єкція, то протягом 5 днів роблять уколи, а потім переходять на капсули.

Доза препарату розраховується так:

• дорослим необхідно для прийняття всередину по 500 мг за один раз;
• дітям до 3 років необхідно по 15 мг на 1 кг;
• дітям від 3 до 8 років необхідно 150 — 200 мг;
• дітям старше 8 років необхідно 200 — 400 мг.

Крім циститу і пієлонефриту таблетки можуть застосовуватися при інших інфекційних запаленнях, включаючи:

• Остеомієліт.
• Інфекційні запалення органів травлення (сальмонельоз, паратиф, перитоніти, дизентерію, черевний тиф).
• Хвороби органів дихання (коклюш, запалення легень, абсцес легені).

• Хламідіоз, гонорею.
• Менінгіт.
• Сепсис та інші.

Тривалість лікування і дозування залежить від форми і занедбаності циститу. У середньому терапія триває 8-14 днів. Необхідно повністю закінчити курс, інакше з’являться рецидиви хвороби.

Примітка: більше 2 тижнів Левоміцетин не застосовується.

Таблетки потрібно пити за 1 год. до або після прийому їжі. Добова доза при циститі не повинна перевищувати 2 р. При хронічній формі призначається по 500 мг 4 рази на день. Таблетки потрібно пити через рівний проміжок часу.

При гострому перебігу циститу дозування може бути збільшена, щоб запобігти розвитку ускладнень. Дітям у віці 3-8 років виписують по 125 мг 3-4 рази в день. Діти старше 8 років лікуються за тією ж схемою, що і дорослі.

Ін’єкції Левоміцетину робляться тільки в особливо важких випадках. Тривалість ін’єкційної терапії — 5 днів, потім призначають таблетки.

Для лікування циститу потрібна комплексна терапія. Левоміцетин тільки вбиває патогенну мікрофлору, для відновлення функціонування сечового міхура знадобляться НПЗЗ, уросептики та інші препарати.

Відгуки про препарат

«Левоміцетин» використовується при лікуванні циститу і відноситься до групи антибактеріальних засобів. Він виписується у випадку діагностування гострої або хронічної форми патології і з успіхом справляється з вірусами різного типу.

Препарат також добре зарекомендував себе і при терапії багатьох інших інфекційних захворювань. Він має позитивні відгуки пацієнтів та фахівців. Поліпшення стану настає вже на наступний день після початку лікування, Побічні дії при правильному використанні виникають у виняткових випадках.

Засіб зарекомендувало себе з позитивного боку, має позитивні відгуки як зі сторони пацієнтів, так і з боку лікарів. При грамотному прийомі ліки і дотриманні всіх рекомендацій фахівця вдається впоратися із захворюванням без негативних наслідків.

Протипоказання

Левоміцетин призначається при наступних станах:

• запалення легенів;
• інфекційні ураження дихальних органів;
• захворювання м’яких тканин, обумовлені дією певних збудників;
• наявність інфекції в нирках;
• при циститах, уретритах;
• хламідіоз, менінгіт та інше.

• Суворо заборонено ліки для терапії захворювання у вагітних і під час лактації. Показаний прийом засоби лише за наявності серйозної загрози для здоров’я і життя пацієнтки.
• З обережністю призначається антибактеріальний засіб дітям. При цьому доктор розраховує дозу ліків в залежності від віку пацієнта, його індивідуальних особливостей і перебігу циститу.
• Заборонений прийом Левоміцетину при нирковій, печінковій недостатності, при серйозних порушеннях з боку серця і судин.
• Не рекомендується використання таблеток при псоріазі, екземі, грибкових інфекціях та інших імунних захворюваннях дерми.
• Забороною до терапії з допомогою медикаментозного засобу виступає індивідуальна непереносимість компонентів ліки.
• Не призначається Левоміцетин серед хворих, які перенесли променеву терапію, під час лікування за допомогою цитостатиків.

Для запобігання серйозних ускладнень і негативних наслідки після прийому препарату, слід чітко дотримуватися інструкції і протипоказання засоби.

Левоміцетин використовується при встановленні будь-якої форми та ступеня розвитку циститу. Завдяки його властивостям препарат може бути використаний і при інших інфекційних запаленнях. «Левоміцетин» призначається у випадках встановлення наступних патологій:

1. Остеомієліт.
2. Дизентерія, паратиф, черевний тиф та інші захворювання травної системи, викликані проникненням патогенних мікроорганізмів.
3. Гонорея і хламідіоз.
4. Зараження крові.
5. Запалення легенів, коклюш, абсцес легені.

Також препарат використовується при діагностуванні менінгіту. Він допомагає позбутися від причини захворювання і прискорити процес одужання. З метою купірування симптомів призначають інші лікарські засоби.

Препарат слід приймати з обережністю і тільки за рекомендацією фахівця, так як має ряд протипоказань. До них відносяться:

1. Період вагітності і лактації. Активна речовина має властивість накопичуватися в печінці і проникати в грудне молоко. Таким чином створюється загроза для життя та здоров’я малюка.
2. Ниркова та печінкова недостатність.
3. Наявність в анамнезі захворювань серцево-судинної системи.
4. Псоріаз, екзема, грибкові ураження верхнього шару епідермісу.
5. Індивідуальна непереносимість активної речовини та інших компонентів, що входять до складу препарату.
6. Проходження променевої терапії або лікування за допомогою засобів із групи цитостатиків.

З метою запобігання розвитку побічних ефектів пацієнтам слід дотримуватися правила прийому та дозування.

Пити ліки потрібно лише за призначенням фахівця, так як препарат має властивість чинити негативний вплив на всі системи організму. Щоб добитися кращого ефекту, слід дотримувати наступні правила:

1. У період терапії повністю відмовитися від спиртних напоїв.
2. Не перевищувати без вказівки спеціаліста рекомендовані дози.
3. Тривалість терапії не повинна становити більше двох тижнів. При тривалому використанні можуть розвиватися захворювання нирок і печінки.
4. Не припиняти лікування до закінчення курсу. Неповне проходження курсу терапії може призвести до повторного поширенню інфекції.

Жінкам важливо знати, що активна речовина значно послаблює дію пероральних протизаплідних засобів. Перед використанням засобу слід проконсультуватися з лікарем.

Левоміцетин слід з обережністю приймати і людям, що працюють з технікою та автотранспортом. На період терапії рекомендовано взяти відпустку.

Спосіб використання і дози визначаються лікарем на основі віку пацієнта, стадії, ступеня та форми розвитку захворювання. При хронічному циститі таблетки приймаються 4 рази на добу по 0,5 мг. Добова доза не повинна перевищувати 2 г активної речовини.

Перевищення зазначених доз можливе лише з дозволу лікаря при встановленні гострого перебігу, діагностуванні пієлонефриту і розвитку різних ускладнень.

Приймати таблетки слід за годину до прийому їжі або через годину після їжі. Тривалість терапії в середньому становить 8 днів, але не повинні перевищувати 14 діб.

Основними протипоказаннями до застосування Левоміцетину є:

• індивідуальна непереносимість організмом;
• вік до 3 років;
• період вагітності, грудного годування;
• хронічні важкі захворювання нирок, печінки;
• порушення кістковомозкового кровотворення.

Існує група людей, яким Левоміцетин призначається з обережністю, дозування при цьому мінімальна: літні, що мають захворювання серцево-судинної системи, схильність до розвитку алергії.

Як лікувати цистит, вирішує лікар, враховуючи характер, ступінь захворювання, симптоматику, індивідуальні особливості пацієнта. Часто терапія не обходиться без антибіотиків, ефективним варіантом є Левоміцетин.

Приймати антибіотик всередину не можна:

1. При дерматологічних хворобах (псоріазі, грибкових ураженнях, екземі).

   Якщо у пацієнта порушена робота нирок, то від прийому Левоміцетину відмовляються

2. Хворим з патологією кровотворної системи.
3. Пацієнтам з порушеннями роботи нирок.
4. Людям з підвищеною чутливістю або індивідуальною непереносимістю хлорамфеніколу, тиамфеникола, азидамфеникола.

Для немовлят (дітей віком до місяця), вагітних і годуючих жінок прийом препарату протипоказаний.

Левоміцетин від гострого циститу призначається з обережністю хворим, які приймають цитостатики та/або отримували променеву терапію.

Левоміцетин призводить до одужання пацієнта від циститу за короткі терміни. Особливо висока результативність спостерігається при комплексному застосуванні з іншими антибіотиками. Однак даний препарат має ряд протипоказань до використання.

Медики виділяють наступні фактори, при наявності яких медикамент Левоміцетин не застосовується:

1. Серцево-судинні захворювання.
2. Патології нирок.
3. Печінкова недостатність.
4. Псоріаз, екзема.
5. Індивідуальна чутливість до діючої речовини препарату.
6. Наявність гострих респіраторних захворювань.

Крім того, слід пам’ятати, що прийом даного антибіотика впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, що потребує додаткове застосування ліків, які відновлюють мікрофлору слизових оболонок.

Категорично заборонено самостійний прийом антибіотика. У разі передозування велика ймовірність настання так званого “сірого синдрому”, який супроводжується лихоманкою, при цьому шкіра хворого набуває блідий, сірий відтінок.

Дотримання лікарських рекомендацій під час курсу терапії виключає потенційну ймовірність розвитку побічних реакцій у пацієнтів.

Препарат має властивість швидкого всмоктування з травного тракту в кров і материнське молоко. Тому є обмеження по його застосуванню особам:

• вагітним і годуючим груддю;
• з індивідуальною непереносимістю компонентів;
• мають захворювання крові і шкіри;
• мають виражені порушення роботи печінки і нирок;
• новонародженим.

Левоміцетин ефективний при гострому і хронічному циститі, незалежно від ступеня тяжкості хвороби. Препарат вбиває патогенну мікрофлору і знижує запалення, тим самим зменшуючи симптоматику захворювання.

Антибіотик ефективний не тільки при циститі, але і при будь-яких інфекційно-запальних процесах:

• сечостатеві інфекції – хламідіоз і гонорея;
• інфекційні захворювання органів сечовидільної системи – уретрит, эрлихиоз;
• інфекції черевної порожнини – тиф, перитоніт, дизентерія;
• захворювання органів дихання та ЛОР-органів – пневмонія, абсцес легенів, бронхіт, отит, тонзиліт;
• остеомієліт;
• сепсис.

Препарат може застосовуватися при менінгококових інфекціях, а також для профілактики сечокам’яної хвороби.

Левоміцетин при циститі не можна застосовувати при таких станах:

• ниркова та печінкова недостатність;
• тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
• індивідуальна непереносимість хлорамфеніколу;
• вагітність і період лактації;
• дитячий вік молодше 3 років.

Антибіотик протипоказаний при променевій терапії.

Перед тим, як починати терапію, необхідно перевірити індивідуальну переносимість активного компонента в складі. Алергічні реакції при лікуванні Левоміцетином — не рідкість.

Можливі побічні реакції:

• розлад стільця;
• напад коліту;
• нудота, блювання;
• головний біль;
• перепади артеріального тиску;
• порушення зору, ослаблення концентрації уваги;
• сонливість, втома;
• місцеві алергічні прояви, рідше – набряк Квінке.

Ефективність антибіотикотерапії

Високу результативність терапії за допомогою препарату Левоміцетин підтверджують численні позитивні відгуки лікарів і пацієнтів. Ефективність даного антибіотика була підтверджена в ході різних клінічних досліджень, які продемонстрували відмінні результати бактерицидної дії.

Лікарі виділяють наступні переваги лікарського засобу Левоміцетин:

• за короткий термін складові компоненти проникають в сечовий міхур, діючи безпосередньо на вогнища запального процесу;
• купірування хворобливої симптоматики, яка виникає при збої роботи сечовидільної системи, настає через 2 години після прийому;
• даний антибіотик пригнічує синтез білків бактерій, не дає їм пристосуватися до його дій;
• ефективно застосовується в післяопераційному періоді, так як володіє яскраво вираженою протимікробною активністю;
• препарат добре поєднується з більшою частиною медикаментів, не вступаючи з ними в хімічний конфлікт і не викликаючи побічні реакції;
• може застосовуватися і в цілях попередження інфекційних запалень слизових стінок сечового міхура.

Незважаючи на такі явні переваги даного лікарського препарату, його прийом повинен бути обов’язково узгоджений з лікарем після підтвердження діагнозу.