ЛОР-відділення лікарні Н У Соловьва || ЛОР-відділення лікарні Н У Соловьва

Історія

Згідно з указом Катерини II в Ярославлі як у губернському місті в 1778 році був заснований Наказ громадського піклування, зобов’язаний створювати на бюджетні та пожертвувані засоби «богоугодні заклади».

У 1781 році Наказом громадського піклування відкрито перше в Ярославській губернії медичний заклад — «будинок для позбавлених розуму», що розмістився на північно-західній околиці Ярославля у Романівської застави.

https://www.youtube.com/watch?v=ytabout

У 1782 році по сусідству побудована лікарня, що включала «лазарет для хворих, що потребують неотлагательного допомоги» і флігель для хворих одержимих прилипчивыми хворобами». Лікарняний комплекс, пізніше прозваний Заміський сад, був оточений земляним валом і ровом.

16 листопада 1865 року лікарня була передана Ярославському губернському земству. В цей час головним було кам’яне триповерхова будівля 1856 року побудови, в якому були приймальний покій на 200 ліжок, контора, аптека і кухня.

Також було двоповерхова будівля відділення божевільних (у верхньому поверсі) і богадільні (в нижньому поверсі), інвалідний будинок, два дитячих притулку, губернська фельдшерська школа, громада медичних сестер і церква.

Було збудовано нову кам’яну двоповерхову будівлю в якому на першому поверсі розташовувалася амбулаторія (терапевтичний кабінети, кожновенерологический, гінекологічний, хірургічний, зубний, а також хвороб вуха, горла і носа), на другому — громада медичних сестер. До 80 % відвідувань амбулаторії становили жителі Ярославля та Ярославського повіту.

Інфекційне відділення було частково виведено з головного будинку в окреме двоповерхова кам’яна будівля, також у відділення був невеликий дерев’яний барак. Кожносифилитическое відділення знаходилося в невеликому дерев’яному будинку.

Хірургічне відділення, крім палат в головному корпусі, мало барак для хронічно хворих. У жіночого терапевтичного відділення, крім палат в головному корпусі, був будиночок ззаду головного будинку. Ще в одному двоповерховому кам’яному будинку розташовувалися психіатричне та очне відділення.

Також окреме кам’яна будівля займала кухня соматичного і психіатричного відділень. У 1910 році соматичне відділення мало 290 ліжок, в тому числі в терапевтичному відділенні — 90, хірургічному — 60, гінекологічному — 20, кожносифилитическом — 50, очному — 40, заразному — 30.

В 1911-1912 роках була проведена реорганізація і до 1914 року залишилися тільки хірургічне, гінекологічне та очне відділення. До цього часу залишилося тільки 6 лікарів — В. П. Доброклонский, Р. Р. Фальк, Н. Ст. Соловйов, А. В.

Енгельгардт, А. Е. Верзин, Н. В. Панов, Б. Н. Крилов. У психіатричному відділенні працювали А. А. Малінін, А. А. Голосів, В. о. Лихачов. У роки Першої світової війни в лікарні працював госпіталь для тяжкопоранених.

У перші роки після революції в лікарні продовжували працювати старі лікарі — В. П. Доброклонский, Б. Н. Крилов, Р. Р. Фальк, Н. Ст. Соловйов, А. Е Верзин, А. А. Малінін, А. В. Енгельгардт, К. Е. Манфановский, Р. В. Виллерт, А. А. Успенський, В. О. Лихачов, Н. В. Панов.

Погіршились умови роботи. У червні 1918 року в результаті придушення Ярославського повстання згоріли 4 з 5 дерев’яних павільйонів психіатричного відділення, дерев’яні бараки кожносифилитического та хірургічного відділень, початкова школа і деякі господарські споруди.

https://www.youtube.com/watch?v=ytcopyright

У 1919-1924 роках лікарня активно взаємодіяла з існуючих у цей час медичним факультетом Ярославського університету. В неї прийшли А. В. Тиханович, Р. В. Ейдельберг, В. Р. Божовский, В. С.

У 1922 році було відкрито неврологічне на 15 ліжок і отоларингологічне на 10 ліжок відділення. Були розширені лабораторія і рентгенівський кабінет. У ці роки в лікарні пройшли підготовку такі лікарі як хірурги В. М. Троїцький, Е. А. Кройчик, М. Ф. Чичерина, Н. В.

В 1927 році було добудовано нове приміщення на 140 ліжок для хірургічного відділення. В старій будівлі залишилися терапевтичне, неврологічне та вушне відділення. У цьому ж році в правому крилі першого поверху головного корпусу було відкрито фізіотерапевтичне відділення.

У 1933 році поліклінічне, хірургічне, інфекційне, кожновенерологическое і психіатричне відділення були виділені у самостійні медичні установи. У складі лікарні, отримала назву «Нервнотерапевтическая лікарня», залишилися терапевтичне, неврологічне та вушне відділення.

На початку Великої Вітчизняної війни було відкрито хірургічне відділення на 100 ліжок (за рахунок інших відділень). В 1943 році лікарня значно постраждала під час бомбардування. Але силами персоналу будівлю було відновлено, більше того, в цьому ж році проведено капітальний ремонт (заміна пічного опалення на центральне, поліпшення водопостачання, реконструкція приміщень).

З 1944 року лікарня служить клінічною базою з’явився Ярославського медичного інституту. З’явилося 3 клініки: дві терапевтичні та ЛОР-хвороб, кафедра патологічної анатомії. В ті роки працювали професори Р. Я. Гехтман, В. П. Матешук, В. М. Перельман, В. Р. Єрмолаєв, В. Х. Коган, Р. Р.

Соколянський, В. М. Верткин. У 1948 році лікарня мала стаціонар на 370 ліжок з хірургічним, терапевтичним, неврологічним та завідуючого відділеннями, поліклініку та 22 здравпункти на промислових підприємствах.

У 1961 році завершена реконструкція поліклініки, завершена надбудова під господарською частиною головного корпусу, відкрито хірургічне відділення на 50 ліжок, новий операційний блок, навчальні кімнати, лабораторії.

У 1964 році організований міський травматологічний пункт. У 1966 році відкрито радіологічний корпус і триповерховий корпус з двома лоротделениями на 100 ліжок, знову відкрито стоматологічне відділення.

У 1967 році реконструйовано будівлю для стоматологічного відділення на 50 ліжок. У 1966 році лікарня мала стаціонар на 520 ліжок, поліклініку та філія для промислових підприємств з цеховим обслуговуванням робітників, амбулаторію на Ярославському электромашиностроительном заводі, 1 лікарський та 14 фельдшерських здоровпунктів.

У 1972 році заробив лікарняний комплекс на 240 ліжок та промислова поліклініка на 600 відвідувань в день. У 1970-ті роки на базі лікарні створюються обласні травматолого-ортопедичний і реанімаційно-токсикологічний центри, міський центр хворих на інфаркт міокарда та порушеннями серцевого ритму.

У ці роки лікарня — найбільше в місті багатопрофільний лікувальний заклад зі стаціонаром на 660 ліжок, двома поліклініками, лікарською амбулаторією на электромашиностроительном заводі і 14 фельдшерськими здравпунктами. У 1983 році закладу присвоєно статус лікарні швидкої медичної допомоги.

Головні лікарі

• 1870-1874 Голосів Микола Васильович
• 1874-1879 Линденбаум Василь Федорович
• 1879-1882 Пликатус Іван Андрійович
• 1882-1895 Линденбаум Василь Федорович
• 1895-1896 Виллерт Іоаким Христіанович
• 1896-1900 Кацауров Іван Миколайович
• 1900-1919 Доброклонский Віктор Павлович
• 1919-1921 Лихачов Валеріан Васильович
• 1921-1922 Соловйов Микола Васильович
• 1922-1931 Кофман Пилип Юхимович
• 1931-1933 Зосен Петро Андрійович
• 1933-1934 Білозеров Григорій Іванович
• 1934-1936 Шкарпеток Василь Олександрович
• 1937-1938 Крашенинников Микола Михайлович
• 1938-1942 Покровський Федір Миколайович
• 1943-1952 Крашенинников Микола Михайлович
• 1952-1970 Мешавкина Поліна Михайлівна
• 1970-1994 Баришев Володимир Іванович
• з 1994 — Дегтярьов Олександр Олександрович

Відділення

https://www.youtube.com/watch?v=https:tv.youtube.com

Інше:

• Пункт невідкладної стоматологічної допомоги
• Клінічна лабораторія
• Травмапункт
• Кабінет функціональної діагностики
• Аптека
• Відділ статистики
• Харчоблок
• Господарська частина
• Адміністрація