Основні ступені і стадії підвищення артеріального тиску
Основні ступені і стадії підвищення артеріального тиску
Гіпертонія — дуже поширене захворювання, від якого однаково часто страждають і чоловіки, і жінки. Основний симптом — підвищення артеріального тиску, пов’язане з втратою судинами тонусу і еластичності.
Ступеня та стадії підвищення артеріального тиску в медицині поділяють на самостійні етапи розвитку.
Дуже високі показники тиску дозволяють говорити про злоякісної гіпертензії, при якій рівень діастолічного тиску вище 130 мм ртутного стовпа.
Найчастіше ця форма захворювання зустрічається у людей вікової категорії від 30 до 40 років. Гіпертонія розвивається швидкими темпами. Рівень тиску часто досягає меж 250/140 мм ртутного стовпа. Одна з небезпек злоякісної гіпертензії полягає в тому, що судини нирок зазнають патологічні зміни.
Причини і фактори ризику
Основна причина підвищення артеріального тиску – це генетична схильність до перепадів кров’яного тиску.
Факторів, що впливають на розвиток гіпертонії, безліч. Це:
- вік і стать;
- спадковість;
- кліматичні умови;
- умови роботи;
- неправильне харчування і надмірна вага;
- відсутність рухової активності;
- травми і хронічні захворювання.
Симптоми і ознаки
Найчастіше розвиток гіпертонії не віщує жодних ознак та симптомів. Більшості гіпертоніків живуть з підвищеним АТ навіть не підозрюючи про це.
Симптоми артеріальної гіпертензії проявляються у вигляді:
- головних болів і запаморочень;
- порушення зору;
- безсоння;
- оніміння пальців;
- дратівливості;
- погіршення працездатності;
- носових кровотеч;
- шуму у вухах;
- пітливості;
- серцевих болів;
- периферичних набряків.
Класифікація гіпертонії
При повільному розвитку симптоми захворювання і патологічні зміни в судинах і органах-мішенях проходять кілька стадій протягом 20 — 30 років. Доброякісна гіпертонія має три стадії.
В цілому ж, рівні артеріального тиску класифікуються наступним чином:
| Категорія тиску | Рівень систолічного тиску, мм рт.ст. | Рівень діастолічного тиску, мм рт.ст. |
| Оптимальний | до 120 | до 80 |
| Нормальне | від 120 до 129 | від 80 до 84 |
| Високий нормальний | від 130 до 139 | від 85 до 89 |
| Гіпертонія 1 ступеня | від 140 до 159 | від 90 до 99 |
| Гіпертонія 2-го ступеня | від 160 до 179 | від 100 до 109 |
| Гіпертонія 3-го ступеня (важка) | від 180 і вище | від 110 і вище |
| Ізольована систолічна гіпертензія | від 140 | до 90 |
Ступінь підвищення тиску може визначити лікар, діагностуючи хворого протягом декількох днів.
Інші різновиди захворювання:
- Есенціальна гіпертонія. Вона розвивається на тлі постійних стресів і шкідливих звичок.
- Вторинна, симптоматична, гіпертонія. Її розвиток відбувається на фоні інших захворювань.
- Гіпертонічний криз. Діагностується при раптовому підвищенні тиску і супроводжується тяжкими симптомами цього стану.
1 стадія
Ця форма захворювання вважається м’якою, хоча і не невинною. Вона зустрічається у 70% хворих на гіпертонію. 1 стадія небезпечна розвитком інсультів.
Для цієї стадії захворювання характерним є підйом артеріального тиску на рівень від 140/95 до 160/100 мм рт.ст. Він швидко приходить в норму під час відпочинку. Підйом тиску може супроводжуватися додатковими симптомами у вигляді головних болів, порушення працездатності і сну. Патологічні зміни в органах-мішенях не спостерігаються.
Від гіпертонії на цій стадії можна повністю вилікуватися, якщо дотримуватися здорового режиму харчування і рекомендації кардіолога.
2 стадія
Для другої, помірної стадії гіпертонії характерним є підйом кров’яного тиску на рівень від 160/100 до 179/109 мм рт.ст.
Симптоми другій стадії захворювання проявляються у вигляді:
- сильних і тривалих головних болів і запаморочень;
- болю в області серця;
- порушень зору, пов’язаних з патологічними змінами судин очного дна;
- погіршення працездатності;
- порушення сну;
- іноді — кровотеч з носа.
Тиск другого ступеня небезпечно інсультами. Звичайним відпочинком тиск вже неможливо привести в норму. Необхідний прийом препаратів для зниження тиску, призначених кардіологом.
Ця стадія захворювання часто призводить до патологічних змін в органах-мішенях:
- гіпертрофії лівого шлуночка серця;
- звуження судин;
- формування атеросклеротичних бляшок у великих судинах;
- появі в сечі білка і підвищення концентрації креатиніну в плазмі.
Хвороба прогресує, якщо пацієнт ігнорує очевидні симптоми і не лікується. Спочатку тиск підвищується лише зрідка і швидко приходить в норму. Надалі підвищений рівень тиску стає стійким і сприяє розвитку патологій внутрішніх органів.
3 стадія
Для 3 стадії гіпертонії характерно підвищення тиску до рівня від 220/115 до 230/130 мм рт.ст., а іноді навіть вище. Ця форма захворювання небезпечна розвитком інсульту, ураженням клітин головного мозку, ураженням судин очного дна, розвитком ниркової недостатності.
3 ступінь гіпертонії — це форма захворювання, при якій необхідний постійний лікарський контроль. Пов’язано це з тим, що при підвищенні кров’яного тиску вище 180/110 мм рт.ст. існує серйозна небезпека для життя хворого. Судини працюють під навантаженням, тому серцевої діяльності відбуваються небезпечні патологічні зміни. Велика ймовірність розвитку стенокардії, інфаркту, серцевої недостатності, аритмії.
Оскільки кровопостачання всіх внутрішніх органів утруднене при цій формі захворювання, клінічні прояви можуть призвести навіть до смертельного результату.
Ступеня тяжкості артеріального тиску свідчать про можливі ускладнення. Чим швидше почнеться лікування, тим менше ризику важких наслідків з боку збою в організмі.
| Органи і системи | Патологічні зміни |
| Серце | Інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність. |
| Судини | Закупорка артерій, розшарування стінок аорти. |
| Нирки | Ниркова недостатність, підвищений рівень креатиніну в плазмі. |
| Мозок | Порушення кровообігу, інсульт. |
| Очне дно | Крововилив, сліпота, набряк диска зорового нерва. |
Для другої і третьої стадії захворювання характерні гіпертонічні кризи. Дуже часто вони бувають з вини самого гіпертоніка, коли, відчувши поліпшення, він перестає приймати лікарські засоби.
Немедикаментозне лікування
Лікування гіпертонії немедикаментозними засобами відрізняється простотою і доступністю методів, а також відсутністю побічних ефектів. Немедикаментозна терапія є частиною комплексного лікування і, одночасно, заходами профілактики.
Хворим рекомендують:
- проводити регулярний моніторинг артеріального тиску;
- стежити за своєю вагою;
- перейти на здорове харчування;
- відмовитися від куріння і алкоголю;
- уникати стресів і повноцінно відпочивати;
- займатися лікувальною фізкультурою;
- вчасно відвідувати лікаря і виконувати його рекомендації.
Крім цього, гіпертонікам корисно пити курсами настоянки таких лікарських рослин, як червоний глід, собача кропива, валеріана, брусниця.
Препарати від тиску
Основна мета лікування гіпертензії — досягнення цільового рівня кров’яного тиску, максимально комфортного для хворого. Для лікування захворювання застосовують гіпотензивні препарати, які мають свою класифікацію:
| Клас препаратів | Особливості |
| Діуретики | Препарати першої групи (Фурасемид, Гіпотіазид, Арифон) ефективно лікують гіпертензію і попереджають смертність від захворювань серцево-судинної системи . |
| Бета-блокатори | ß-блокатори підходять пацієнтам різних вікових категорій з різними стадіями гіпертонії. Селективні препарати (Метопролол, Атенлом, Нибиволол (Небилет)) призначають після перенесених інфарктів, а також при стенокардії. |
| Інгібітори АПФ | Ліки цієї дають хороші результати в лікуванні гіпертонії і при цьому безпечні. Капотен, Престариум, Ренитек, Енап часто призначать при діабетичній нефропатії і серцевої недостатності. |
| Антагоністи кальцію | Ця група препаратів ділиться ще на три основні підгрупи: бензотиазипины (Дилтіазем), фенилалалкиламины (Верапаміл), дигідропіридини (Ніфедипін). Всі вони відрізняються своїми властивостями. |
| Альфа-блокатори | Препарати цієї групи ефективні, але перші дози можуть викликати різке зниження тиску при переході з горизонтального положення у вертикальне. |
При неефективності препарату однієї групи хворому призначають лікарські засоби з іншої групи. Якщо монотерапія не дає бажаного результату, то лікар зазвичай призначає невеликі дози різних препаратів. Такий підхід дозволяє знизити ймовірність побічних ефектів і забезпечити м’яке зниження артеріального тиску.
