Підвищені базофіли у дорослого: про що це говорить?

Базофіли (базофільні гранулоцити) – різновид білих кров’яних клітин, які беруть участь у розвитку алергічних реакцій. Значне підвищення рівня базофілів у крові називається базофилией і може спостерігатися при деяких аутоімунних і алергічних захворюваннях.

  • 1 Функції
  • 2 Норма базофілів у крові (таблиця)
  • 3 Причини підвищених базофілів у дорослих

Функції

Підвищені базофіли у дорослого: про що це говорить?

Базофіли здатні виробляти активні речовини, які впливають на процеси запалення, кровообігу і тромбоутворення, що сприяє виконання наступних функцій:

  • фагоцитоз – захоплення і знищення патогенних мікроорганізмів;
  • виділення гістаміну, для поліпшення проникності судин та міграції інших видів лейкоцитів з крові в тканину при виявленні патогенних мікроорганізмів і антитіл;
  • виділення гепарину для підтримки нормального кровообігу в осередках алергічного запалення;
  • поліпшення трофіки тканин і утворення нових капілярів;
  • участь у противопаразитарном імунітеті;
  • посилення запальних процесів в епітелії кишечника і внутрішніх органів при наявності гельмінтів, а також місцевого запалення при присутності кліщів;
  • синтезування біологічно активних речовин, необхідних для формування алергічних реакцій і зміни складу крові при запаленні;
  • очищення організму від наслідків запалення.

Норма базофілів у крові (таблиця)

У дорослої людини рівень базофілів у крові може відрізнятися в залежності від фізіологічних особливостей організму і наявності хронічних запальних захворювань.

Вік, років Абсолютний показник, x10⁹/літр Відносний показник, %
До 10 0,6 0-0,2
10-21 0,5 0-0,2
Після 21 0,5 0-0,2

Причини підвищених базофілів у дорослих

Підвищені базофіли у дорослого: про що це говорить?

Підвищення рівня базофілів може бути як реакцією організму на фізіологічні процеси, так і одним із симптомів розвитку низки системних патологій і захворювань внутрішніх органів.

Природні причини, у результаті яких відбувається збільшення кількості базофілів у периферичній крові, наступні:

  • менструальний цикл у жінок;
  • використання засобів контрацепції з великою кількістю естрогену в складі;
  • невеликі дози радіоактивного опромінення (часті процедури рентгена);
  • період відновлення після інфекцій;
  • вагітність.

Патологічні причини підвищення базофілів у крові можна класифікувати наступним чином:

  • алергія;
  • хвороби крові;
  • патологія щитовидної залози.

Алергічні реакції

Після потрапляння в організм алергену базофіли формують реакцію гіперчутливості, яка відрізняється за типом:

  • анафілактичний – загальні або місцеві реакції організму на алерген, що супроводжуються вивільненням гістаміну з базофілів.
  • цитотоксичний — поява антитіл до алергену викликає аутоімунний відповідь на внутрішньоклітинному рівні і гемолітичні патології.
  • імунокомплексний — утворення імунних комплексів у тканинах, що викликають пошкодження кровоносних судин, суглобів, нирок і т. д.
  • гіперчутливість уповільненого типу – повільний розвиток алергії на молекулярні сполуки, що утворилися в результаті тривалого впливу внутрішніх і зовнішніх алергенів (наприклад, вживання медикаментозних засобів або контакт шкіри з хромом).

Захворювання, які супроводжуються алергічними реакціями та підвищенням вмістом базофілів:

  • Алергія на шерсть, метал, їжу, пилок і цвітіння рослин і т. д.
  • Синдром Гудпасчера – аутоімунне захворювання з дифузним альвеолярним кровотечею і гломерулонефритом, викликаними скупченням специфічних антитіл до базальних мембранах ниркових і легеневих капілярів.
  • Сироваткова хвороба – алергічна реакція, що виникає після введення ін’єкцій, розчинів і інших лікарських засобів. Імунна відповідь на чужорідні антитіла і підвищений рівень базофілів у крові може спостерігатися при використанні протидифтерійної, протівоботулініческой, протиправцевої та інших сироваток.
  • Екзогенний алергічний альвеоліт – запальний процес в альвеолах і бронхіолах легенів, спричинені зовнішніми факторами впливу, такими як спори грибів, рослинна і домашній пил, бактеріальні спори, деякі медикаментозні засоби.
  • Ревматоїдний артрит – системне порушення генетичного або набутого характеру і супроводжується розвитком хронічного запалення сполучної тканини дрібних суглобів.
  • Системний червоний вовчак – аутоімунна патологія з запальними реакціями сполучної тканини в судинах внутрішніх органів, шкіри і т. д.
  • Гломерулонефрит – запалення нирок, що виникає внаслідок низки системних хвороб (системний червоний вовчак, системний ендокардит). Гломерулонефрит викликає, поява набряків, гіпертензія, затримку сечі.
  • Васкуліт – аутоімунне запалення всіх типів судин, яке призводить до порушення будови і функцій всіх внутрішніх органів.
  • Контактний дерматит – подразнення шкіри у результаті негативного впливу зовнішнього середовища. При контактному дерматиті базофіли скупчуються в уражених тканинах і викликають набряки, поява бульбашок, ерозії, лущення.
  • Бронхіальна астма – алергічна хвороба дихальних шляхів, яка зумовлена функціональними змінами роботи імунних клітин. Астма супроводжується виділенням слизу, кашлем, утрудненим диханням, задухою.
  • Цукровий діабет першого типу – захворювання ендокринної системи з ураженням клітин підшлункової залози і недостатнім виділенням інсуліну. До основних симптомів цукрового діабету 1 типу відносять гіпоглікемію, зниження засвоюваності їжі, посилену спрагу.

Захворювання крові

Захворювання крові (мієлопроліферативні) – це порушення в роботі кісткового мозку, в результаті яких відбувається підвищення вироблення стовбурових клітин, а також неправильні процеси дозрівання зернистих лейкоцитів. При міелопроліферативних патологіях базофіли та інші форми лейкоцитів значно підвищуються, а також змінюється число еритроцитів і тромбоцитів:

  • Хронічний мієлолейкоз — патологічне розростання тканин, що утворюють всі види зернистих лейкоцитів. В результаті розвитку мієлолейкозу в плазмі підвищується рівень моноцитів, базофілів, еозинофілів. На запущеній стадії хвороба проявляється дистрофічними змінами серця, нирок, печінки, селезінки, а також інтоксикацією, частими кровотечами, гнійно-запальними процесами.
  • Еритремія (поліцитемія) – хронічне порушення гемопоезу з патологічним збільшенням кількості еритроцитів і деяких форм лейкоцитів, гіпертрофією кров’яного русла і зниженням функціональності внутрішніх органів. Еритремія проявляється, переважно, у дорослих людей у віці від 40 до 60 років.
  • Мієлофіброз – порушення процесів кровотворення в результаті заміщення кісткового мозку сполучною тканиною. При миелофиброзе в плазмі спостерігається велика кількість незрілих форм базофілів, моноцитів, лімфоцитів, еозинофілів і еритроцитів, а також діагностується анемія, збої в роботі селезінки, печінки і т. д.
  • Лімфогранулематоз (рак Ходжкіна) – поява злоякісних пухлин в лімфатичних вузлах. В деяких формах лимфогрануматулеза проявляється значне збільшення всіх форм лейкоцитів.

Гіпотиреоз

При гіпотиреозі в організмі розвивається дефіцит тиреоїдних гормонів (Т3 і Т4). В результаті гормонального дисбалансу порушуються процеси кровотворення, що відбуваються в кістковому мозку. У деяких випадках патологія супроводжується наявністю підвищених базофілів, нейтрофілів та еозинофілів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code