Печіння в кінці сечовипускання у жінок причини і лікування

Загальне поняття про сечостатевої системи жінки

Особливості розташування сечостатевої системи є головною причиною для виникнення запальних процесів та інших відхилень. Уретра жінки досить широка, але коротка. Хвороботворні організми легко потрапляють в піхву.

Дівчата не з чуток знають, що таке печіння при сечовипусканні. Часто до цього симптому приєднується свербіж і відчуття болю. Позиви з’являються все частіше, а після відвідування туалету не настає полегшення.

Особливості сечостатевої системи у жінок сприяють виникненню різних патологій. Жіноча уретра широка і коротка, не ізольована від патогенної мікрофлори піхви і розташовується до нього дуже близько, що дає можливість інфекційним мікроорганізмам з легкістю туди проникнути.

Багато жінок хоч раз страждали від сверблячки і болю під час сечовипускання. Патологічні негативні ознаки хвороби можуть супроводжувати помилкові і часті позиви до сечовипускання, відчуття печіння. Свербіння може виникати до, після і під час сечовипускання.

1. Уретрит

Уретрит у жінок може розвиватися на тлі ІПСШ (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, мікоплазмоз та ін) або при занесенні інфекції в уретру природної мікрофлори, що в нормі мешкає у піхві, на шкірі промежини і в кишечнику. Останнє найчастіше відбувається під час сексу.

Симптоми уретриту: біль і печіння при виділенні сечі, часте сечовипускання, поява виділень і свербіння в області сечівника і піхви. Поширення інфекції вище призводить до розвитку циститу.

Діагностика захворювання

Діагностувати причину сверблячки й печіння при сечовипусканні самостійно не можна. Самолікування і діагностика захворювання може призвести до хронічного перебігу хвороби. А таке захворювання складніше піддається професійному лікуванню. Для визначення причини недуги лікар повинен дати направлення на:

• мазок з піхви;
• аналіз крові і сечі (загальний);
• УЗД нирок;
• аналіз на наявність алергії.

Отримавши результати аналізів, лікар зможе зрозуміти причину появи захворювання. Іноді проблему можна вирішити шляхом зміни нижньої білизни або переглянувши харчування пацієнтки, а можливо причина захворювання куди серйозніше.

Напевно, кожна жінка стикалася з скороминущим печіння в області уретри. Якщо такий симптом проявився лише одного разу, серйозних причин для занепокоєння немає — це може бути реакція на гострі продукти харчування або якісь таблетки. Але якщо печіння зачастило, то саме час звернутися до лікаря.

Захворювання, які супроводжуються печінням в уретрі, мають різну симптоматику, незважаючи на деякі групові подібності. Наприклад, для венеричних хвороб та порушень мікрофлори піхви характерні додаткові ознаки:

• Рідкі виділення з піхви, що відрізняються за кольором і консистенції.
• Больовий синдром.
• Набряк зовнішніх статевих органів і сечовипускального каналу.

Ниючий біль і печіння після сечовипускання можуть свідчити про запальний процес в матці або її придатках. При цьому у жінки регулярно підвищується температура, погіршується загальне самопочуття.

Цистит, крім печіння в уретрі, також супроводжується позивами до сечовипускання як мінімум 1 раз на годину. До того ж при цьому недугу у хворих з’являються домішки крові в сечі, що виступає ознакою порушення цілісності судин.

Уретрит і цистит найчастіше розвиваються разом. При таких захворюваннях також можливе підвищення температури тіла, а іноді їм супроводжують навіть нудота і блювота.

Якщо печіння стало наслідком нефриту, то додатково у людини виникають болі в області нирок. У даному випадку аналіз сечі показує наявність білка, що як раз і свідчить про розлад роботи видільних органів.

2. Бактеріальний цистит

Хвороба розвивається протягом життя у кожної третьої жінки, набагато частіше, чим у чоловіків. У 1/3 пацієнток є ознаки ураження верхніх відділів сечового тракту (пієлонефрит). Уретра у жінок коротка, що полегшує проникнення бактерій з шкіри в сечовий міхур, особливо під час сексу.

У хворих, крім різей і печіння при сечовипусканні і після нього, можуть бути скарги на часті, невідкладні позиви, спастичні болі внизу живота, хворобливі відчуття при спорожненні сечового міхура, рідше – на підвищення температури тіла, наявність домішок у сечі.

Визначення способу лікування

Основа практично будь-якого лікування, пов’язаного з усуненням больового синдрому і печіння при сечовипусканні, включає в себе прийом антибіотиків і сечогінних препаратів. Лікувати проблему і усувати неприємні симптоми варто комплексно.

При достатньо сильних симптомах необхідно прийняти таблетку спазмолитика. До таких відносяться Але-Шпа, Спазмалгон. Якщо спостерігається сильне підвищення температури тіла, то варто прийняти жарознижуючий препарат (Нурофен, Ібупрофен, Ибупром та ін). Наступним кроком буде обов’язкове відвідування фахівця.

В залежності від захворювання, лікування відрізняється:

• При запальних процесах призначаються антибіотики.

• Якщо причина в порушеннях центральної нервової системи (стреси, депресії), то призначаються заспокійливі препарати: Ноксон, Сонафит, Валерика та інші.
• Якщо причиною печіння, свербежу і болю є камені, то необхідно вживати велику кількість води.

У всіх випадках лікар призначає прийом антибіотиків і сечогінних препаратів.

3. Пієлонефрит

Інфекція від сечового міхура по сечоводах швидко поширюється вгору, що призводить до запального процесу в чашечках і балії нирки (пієлонефриту). Ця хвороба не завжди протікає з вираженими симптомами, іноді вона розвивається непомітно для жінки.

Типовими є скарги на болі в попереку, в боці, виражену лихоманку, нудоту, блювання, поява домішок у сечі (гній, кров, осад, пластівці).

Медикаментозне лікування

Після отримання всіх результатів аналізів і клінічного огляду пацієнтки, фахівець може зрозуміти причину виникнення неприємних симптомів і призначити відповідне лікування. Вся терапія полягає в прийомі спеціальних препаратів, коригування харчування та емоційного стану жінки. Головне не забувати, що самолікування може суттєво погіршити стан.

Основні прийоми медикаментозного лікування печіння та свербежу при сечовипусканні:

1. При запальних процесах призначається антибіотик широкого спектру дії.
2. При кандидозі необхідно застосування вагінальних свічок. Найпоширеніші: Микожинакс, Пімафуцин, Кетоконазол.
3. При трихомоніазі необхідний прийом Трихопола або Трихосепта.
4. При хламідіозі для лікування та усунення свербіння призначають Циклоферон, Азитрал, Сумамед.
5. При гонореї активно використовуються Цефіксим, Спектиномицин, Офлоксацин.

Якщо щипет після сечовипускання у жінок, то можливо підмивання відварами трав. Але даний метод підійде тільки для полегшення клінічних симптомів, а не для лікування.

4. Вагінальний кандидоз

Супроводжується дизурією, печінням і сверблячкою в піхву, появою виділень (білого або біло-кремового кольору). Дані симптоми зазвичай посилюються перед початком менструації, після сексу або прийняття ванни.

Розмноження грибків роду Candida стає можливим при порушенні нормального біоценозу піхви. Розростання його колоній і ураження слизових призводить до виникнення клінічних проявів.

Фактори, що підвищують ймовірність кандидозної інфекції:

1. 1Вагітність. Рівні естрогену і прогестерону в крові підвищуються, що призводить до збільшення вмісту глікогену в епітелії (поживне середовище для грибків). Естроген сприяє прикріпленню грибка до поверхні епітелію.
2. 2Застосування пероральних контрацептивів і засобів зі сперміцидами призводить до порушення нормальної флори піхви.
3. 3Антибактеріальна терапія (особливо прийом тетрацикліну).
4. 4Цукровий діабет.
5. 5Статеві інфекції.
6. 6Носіння вузького і синтетичного нижньої білизни.

Лікування народними засобами

Жінки віддають перевагу традиційній медицині народну. Народна медицина включає в себе використання різних настоянок та відварів лікувальних трав. Лікування обговорюється з лікарем, щоб не нашкодити своєму здоров’ю.

Відвари трав використовують для підмивання, спринцювання і для прийому всередину. Самим популярним інгредієнтом при палінні, свербінні і болі при сечовипусканні вважається відвар з шипшини, ялівцю і журавлини. Багато препарати виготовлені на основі екстракту журавлини.

Якщо так співпало, що з якоїсь причини немає можливості звернутися до лікаря, а симптоми стають нестерпними, виконуйте екстрену допомогу.

За раз варто випити 0,4 л простої води, далі слід зробити розчин з 1ч. л. соди і 0,1 л води і знову випити. Після щогодини випивати по 0,2 л води. Якщо поліпшення не настає протягом доби, то необхідно негайно викликати швидку допомогу.

6. Атрофічний вагініт

Атрофія слизової піхви виявляється у 20-30% жінок в період постменопаузи. Вона часто супроводжується запаленням слизової оболонки на тлі зміни складу мікрофлори. Печія виникає в результаті попадання сечі на стінки піхви.

Крім цих скарг, пацієнтку можуть турбувати виділення з вагіни (в тому числі і кров’янисті), дискомфорт і біль під час сексу і після нього.

7. Обстеження і лікування

Первинний огляд і обстеження може гінеколог проводити, при необхідності пацієнтку консультує уролог. На прийомі лікаря цікавить час початку і тривалість симптомів, наявність болю в животі, спині і області тазу, лихоманки.

Навести на думку про певному захворюванні можуть наступні комбінації симптомів:

• Різі та печіння при сечовипусканні і почастішання позивів часто спостерігаються при циститі. Жінка може відчувати внутрішній дискомфорт, болі внизу живота.
• Поява крові в сечі (гематурія) спостерігається при сечової інфекції, сечокам’яної хвороби. Рідко цей симптом може бути першою ознакою раку.
• Рясні піхвові виділення можуть вказувати на вагініт, бактеріальний вагіноз. Виражений свербіж в поєднанні з білими виділеннями – найбільш типові симптоми молочниці.
• Постменопауза, сухість слизової піхви, хворобливі відчуття під час сексу, кров’янисті виділення в поєднанні з дизурією – атрофічний вагініт.
• Виражена лихоманка (вище 38 С), нудота, блювота, болі в попереку, домішки в сечі – ознаки пієлонефриту.
• Болю в м’язах, слабкість, лихоманка, світлобоязнь в поєднанні з дизурією, піхвовими виділеннями, наявністю напередодні статевого контакту – симптоми генітального герпесу. Встановлення характерних висипань на статевих органах дозволяє підтвердити діагноз.

Після бесіди лікар проводить огляд промежини, а також огляд піхви і шийки матки в дзеркалах. Далі жінці призначають серію лабораторних та інструментальних обстежень для підтвердження діагнозу.

Лікування пацієнтки залежить від причин виникнення скарг.

• Інфекції сечовивідної системи вимагають призначення антибактеріальних засобів, спазмолітиків, рослинних уросептиків, анальгетиків.
• При хламідіозі призначають Доксициклін (Юнідокс Солютаб), макроліди (Азитроміцин, рідше Роксиромицин та ін), фторхінолони.
• При микоплазменном уретриті препаратами першого ряду є макроліди (Азитроміцин, Кларитроміцин, Джозамицин).
• Основними противірусними препаратами, використовуваними при генітальному герпесі, є Ацикловір, Валацикловір, Фамцикловір.
• Вагініти, баквагиноз веде гінеколог. Жінці можуть призначатися вагінальні свічки з антибіотиками і антисептиками, з естрогенами (при атрофічному вагініті). Лікування баквагиноза і молочниці тривалий, комплексне і включає дієту, корекцію способу життя, активність. З препаратів призначають антибактеріальні засоби та антімікотікі, пробіотики.
• Таким чином, не потрібно займатися самолікуванням, важливо своєчасно звернутися до лікаря, щоб правильно встановити джерело проблеми.