Розвиток гіпертонічної хвороби
Гіпертонічна хвороба – одне з найпоширеніших розладів серцево-судинної системи серед дорослого населення багатьох країн. Причому з віком ризик захворювання та виникнення ускладнень (порушення кровообігу мозку, інфаркт міокарда) тільки зростає. Розвивається патологія хронічним шляхом і не завжди проявляється симптомами.
Як виявити захворювання
Що б виключити патологію необхідно перевіряти артеріальний тиск з допомогою приладів контролю. Діагностику доцільно проводити на обох руках. Також на ногах при первинному вимірі. Крім цього потрібно проводити вимірювання стоячи. Це робиться з метою виключення можливості наявності у пацієнта ортостатичної гіпотонії, яка може проявити себе в процесі антигіпертензивного лікування.
Найчастіше ортостатична гіпотонія виникає у:
- літніх людей;
- пацієнтів з цукровим діабетом;
- пацієнтів з варикозним розширенням вен.
Розрізняють 3 стадії артеріальної гіпертензії. Кожна з них відрізняється величинами верхнього (систолічного) і нижнього (діастолічного) тиску і тяжкістю перебігу хвороби.
Класифікація хвороби
Захворювання прийнято вважати хронічним. Розвивається стрімко і чим далі йде процес, тим складніше вирівняти рівень нормального АТ.
Таблиця: клінічні ступеня артеріальної гіпертензії
| Стадії патології | Кров’яний тиск, мм рт.ст. |
|---|---|
| Нормальний тиск | 120/129 верхнє; 80/84 нижнє ПЕКЛО |
| 1 ступінь гіпертензії | 140/159 верхнє; 90/99 нижнє ПЕКЛО |
| 2 ступінь гіпертонії | 160/179 верхнє; 100/109 нижнє ПЕКЛО |
| 3 ступінь гіпертензії | вище 180 верхнє, вище 110 нижнє ПЕКЛО |
Якщо при вимірюванні значення верхньої та нижньої складових ПЕКЛО відносяться до різних категорій, то ставлять більш високу ступінь тяжкості захворювання. Наприклад, якщо у хворого було зафіксовано тиск 150/100 мм рт. ст., то говорять про наявність гіпертензії 2 стадії.
Діагностика патології
Захворювання діагностують за допомогою різних способів вимірювання тиску.
Причому для кожного з них визначені свої критерії:
- Добове моніторування артеріального тиску. При даному методі вимірювання про наявність гіпертонічної хвороби буде свідчити середньодобове ПЕКЛО, рівне 140/80 мм рт. ст. і більше.
- Самостійне вимірювання АТ пацієнтом вдома. Патологія діагностується при середньодобовому тиску 145/85 мм рт. ст. або вище.
- Діагностика медичним працівником. У цьому випадку для підтвердження наявності гіпертонії тиск повинен вимірюватися не менше 3 разів. Показники повинні складати вище 140/90 мм рт. ст.
Стадії гіпертонії
| Стадії хвороби | Симптоми | Лікування і профілактика |
|---|---|---|
| 1 стадія
тиск 140-159/ 90-99 мм рт.ст.; органи-мішені не вражені, поєднані (асоційовані) захворювання відсутні. |
· почастішання серцебиття;
· плаваючі чорні точки; · головний біль, збільшується при навантаженнях; · болі колючого або ниючого характеру в області лівій частині грудей, віддають в лопатку і руку; · сильне запаморочення; · поганий сон; · шум у вухах. |
На першій стадії захворювання лікар найчастіше радить пацієнтові дотримуватися деякі рекомендації. Корисно уникати стрес, виконувати вправи на розслаблення і невелику фізичну навантаження, дотримувати певний режим харчування, забезпечити собі спокійний сон. |
| 2 стадія
АТ 160-179/100-109 мм рт.ст. уражені органи-мішені, поєднані захворювання відсутні. |
· гіпертонічні кризи;
· нечітке зір; · пітливість; · хронічна втома; · оніміння пальців; · судинна недостатність; · нудота; · набряк обличчя; · відчуття пульсації в голові; · наявність в аналізах сечі специфічних білків (альбумінів); · патології очного дна. |
Лікар призначає лікарські препарати. Таблетки повинні прийматися постійно! Бажано в один і той же час кожен день. |
| 3 стадія
АТ вище 180/110 мм рт.ст.; наявність поєднаних захворювань. |
· довгі гіпертонічні кризи, що супроводжуються замутненностью свідомості, порушеннями мови, гострими болями в серце;
· кровохаркання; · аритмія; · парези і паралічі при порушенні згортання крові в мозку; · зміна ходи; · значне погіршення зору; · здатність пересуватися самостійно значно обмежується, можливість спілкування і самообслуговування різко падає; · порушення координації. |
Триває прийом ліків. У важких випадках розвитку захворювання пацієнти вже не можуть обслуговувати себе. Їм потрібен догляд і підвищену увагу. |
Гіпертонічна хвороба діагностується лише у разі відсутності вторинних причин підвищення тиску. На підставі показників АТ в конкретний момент часу встановлюється ступінь підвищення його рівня. При цьому у пацієнтів, що проходять лікування, вказується, що дане значення досягнуто з допомогою медикаментозного впливу.
Причини появи
Фактори розвитку гіпертонічної хвороби вивчають безліч століть. Доведено, що артеріальний тиск може підвищуватися від фізичного і психологічного навантаження, малорухливого способу життя, стресу, шкідливих звичок (алкоголь, куріння), неправильного харчування. Захворювання може передаватися у спадок. Точніше передаються патології, пов’язані з деформацією судин, патологією серця і неправильного кровообігу.
Багатьом допомагають повністю забути про високому АТ зміна способу життя та відмова від шкідливих звичок.
Лікування залежно від перебігу
Підходи до лікування гіпертензії будуть призначені кожному пацієнту індивідуально у залежності від ступеню ризику та стадії розвитку захворювання. Метою терапії буде зниження ризиків виникнення і ускладнення захворювань серцево-судинної системи, що призводять до летального результату.
Немедикаментозний підхід – корекція способу життя, відмова від шкідливих звичок, підвищення рухової активності.
Дані заходи повинні виконуватися всіма пацієнтами, які страждають від гіпертонії. Вони не залежать від тривалості та виду медикаментозного лікування.
Консервативними заходами зниження артеріального тиску можуть бути:
- Повна відмова від шкідливих звичок. Повна відмова від алкоголю та куріння;
- Обмежене споживання солі в їжі. Рекомендації не більше 5 г/сут.;
- Дотримання дієти. Прийом в їжу продуктів з великим вмістом калію, кальцію, вітамінів і харчових волокон;
- Аеробні фізичні навантаження – катання на лижах, прогулянки, плавання. Повинні здійснюватися кожен день протягом 30 – 60 хвилин. Ізометричні навантаження (підйом важких речей) слід уникати, так як вони можуть викликати збільшення кров’яного тиску;
- Нормалізація маси тіла в результаті зменшення вживання жирів з їжею. Бажано досягнення індексу маси тіла менше 25 кг/м2.
Терапія призначається індивідуально і залежить від тяжкості і ступеня гіпертензії.
Лікування медикаментами повинно бути призначено негайно хворим з дуже високою, високою та помірною ступенями ризику ускладнень. Найчастіше, якщо не вдається отримати стійку нормалізацію кров’яного тиску протягом 4 – 12 тижнів. Можливе призначення монотерапії або комбінованої терапії з застосуванням комплексу антигіпертензивних лікарських засобів.
Є ПРОТИПОКАЗАННЯ
НЕОБХІДНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ
