Що показують і навіщо застосовуються МРТ і КТ сечового міхура

Чому саме МРТ краще для обстеження сечового міхура?

Через розташування органів у малому тазі не завжди представляється можливим провести діагностику за допомогою рентгенівського методу або комп’ютерно-томографічного дослідження. Не виходить розглянути чіткі межі порушень або визначити якість зміни в тканинах.

Зате магнітно-резонансна томографія, завдяки особливостям, на яких заснований метод, що дозволяє одержати точні результати стану органу, необхідні для встановлення діагнозу та вибору тактики лікування.

Тому в багатьох випадках для обстеження сечового міхура доводиться вдаватися до МРТ. Метод володіє цілим переліком переваг – точністю, безболісністю, неинвазивностью і абсолютної нешкідливістю та має лише один недолік – високу вартість.

Які можуть бути протипоказання?

Так як процес дослідження за допомогою КТ супроводжується радіоактивним опроміненням, така процедура є небезпечною для вагітних жінок і годуючих матерів. При магнітно—резонансної діагностики протипоказанням є деталі з металу (як на тілі пацієнта, так і всередині організму), вбудовані електронні прилади в організмі або їх вживлення в тканини — все те, що заважає вільному течією магнітних потоків (наприклад, від кардіостимулятора, інсулінові помпи, штучні органи, імплантанти, лікарські дозатори, слухові апарати та ін).

Існують протипоказання до застосування МРТ закритого типу для хворих на клаустрофобію. Небезпечними можуть бути порушення нервової системи і неможливість пацієнта перебувати в нерухомому стані протягом тривалого періоду часу.

Протипоказано обстеження людям з надмірною ваг від 130-150 кг — будовою апарату не передбачена така маса. Перешкодити процесу вивчення патології можуть також судомні прояви у хворого або присутність надмірної непідвладних контролю активності.

Перед магнітно-резонансною томографією важливо вказати лікаря всі нюанси, які відіграють роль у проведенні обстеження:

• наявність в тілі металевих протезів, імплантатів, штифтів, кліпс, осколків та інших предметів, потрібно знати їх склад;
• наявність механізмів, керованих електронікою – кардіо – і нейростимулятори, дефібрилятори, слухові апарати;
• ускладнене сканування пацієнтам, у яких діагностовано епілепсію, ймовірно, що доведеться приймати седативні препарати або занурювати хворого в наркоз;
• на закритому томографі складно обстежити які страждають на клаустрофобію, в цьому випадку допоможуть заспокійливі препарати;
• вага пацієнта понад 125 кг – діагностика доступна тільки на відкритих томографах (до 140 кг);
• не рекомендується проведення МРТ вагітним і жінкам в період лактації;
• для алергетиків спочатку роблять аллергопробу, після чого з’ясовують, чи можна проводити МРТ з контрастуванням.

Коли призначається діагностика?

Зазвичай діагностику захворювань сечового міхура починають з більш простих досліджень. Насамперед, це клінічні аналізи крові і сечі, УЗД, інструментальні обстеження, рентген.

Але не завжди ці способи діагностики показують реальну картину стану хворого.

Якщо потрібне уточнення діагнозу, то проводять більш складні дослідження – комп’ютерну томографію (КТ) і магнітно-резонансну томографію (МРТ).

За результатами загального і біохімічного аналізу крові можна оцінити роботу нирок, наявність запального процесу в організмі.

Аналіз сечі більш інформативний. Підвищення рівня лейкоцитів, поява бактерій, еритроцитів, епітеліальних клітин, білка, зміна рівня рН покажуть інфекційне захворювання, сечокам’яну хворобу, можливу дисфункцію органів сечовидільної системи.

Далі обов’язково роблять УЗД. Основні переваги ультразвукового дослідження полягають у його простоті і доступності, відсутності протипоказань, неинвазивности.

УЗД показує функціональні порушення нирок і сечового міхура при запаленні, аномалії розвитку або будови, форму, розмір і локалізацію каменів.

Якщо одночасно з УЗД проводиться та томографічні дослідження, то оцінюється кровопостачання сечового міхура і інших органів сечовидільної системи.

Велике значення відіграє інструментальне обстеження. При цьому через уретру в сечовий міхур вводять катетер з ендоскопом.

Він показує зміни в будові внутрішньої стінки сечового міхура. Також катетеризація застосовується з лікувальною метою для видалення невеликого каменя з просвіту сечівника, виведення сечі.

Введення катетера необхідно, коли потрібно взяти на аналіз «чисту» сечу безпосередньо з сечового міхура.

Для діагностики урологічних захворювань також широко використовують рентгенологічне обстеження.

Рентген з використанням контрастних речовин показує порушення в роботі нирок, сечоводів і сечового міхура, розташування і розмір каменів, наявність новоутворень.

До обстеження сечостатевої системи і, зокрема, сечового міхура методом магнітно-резонансної томографії вдаються при наявності певної неспецифічної симптоматики, насторожує як пацієнта, так і лікаря.

Це можуть бути такі ознаки:

• больові відчуття при сечовипусканні;
• утруднене сечовипускання;
• нетримання сечі (денний або нічний);
• поява неприємного запаху, зміна кольору і об’єму сечі;
• наявність крові або кров’яних прожилок у виділюваної рідини;
• болі в паховій області при фізичних навантаженнях або в стані спокою;
• збільшення лімфатичних вузлів у паховій області.

Такі симптоми можуть бути наслідком патологічних процесів не тільки в сечовому міхурі, але і в прилеглих органах малого тазу. Це можуть бути хвороби яєчників, матки, прямої кишки, кровоносних судин або передміхурової залози у представників сильної статі.

Болі в паху і порушення сечовипускання – одні з перших ознак захворювань сечового міхура

МРТ сечового міхура застосовується для детального розгляду та оцінювання вроджених патологій його будови і функціонування. Також процедура призначається для ретельного огляду та аналізу перед оперативним втручанням з приводу видалення онкологічних новоутворень.

Найчастіше щоб мати можливість зробити заключні висновки щодо постановки діагнозу, особливо у випадках підозри на онкологічні процеси в сечовому міхурі, призначається МРТ з контрастом.

Безумовно, процес діагностування затягнеться у часі – піде приблизно близько години, оплата теж зросте майже у два рази, але зате будуть отримані найточніші дані. Для контрасту застосовуються препарати, виготовлені на основі солей гадолінію, що дозволяють відстежити різницю між ураженими і здоровими тканинами організму.

Так, наприклад відмінності між новоутвореннями і здоровою тканиною полягають в наявності у перших більш розвиненою судинної сітки, і, отже, при введенні внутрішньовенно контрасту забарвлюються швидше і яскравіше.

В яких випадках призначають томографію сечостатевої системи? Показання до діагностики такі:

• болючість при сечовипусканні у чоловіків і у жінок;
• зміна кольору і запаху сечі;
• безпричинна біль в паховій області в стані спокою пацієнта;
• обстеження перед проведенням операції;
• анатомічні відхилення в будові сечовивідних шляхів.

Зазвичай обстеження сечостатевої системи (циститу) проводять за допомогою УЗД, КТ або рентгена. Якщо лікар вважатиме показання діагностики незадовільними або неповними, слід направлення на МРТ.

Магнітно-резонансне дослідження більше підходить для вивчення м’яких тканин. Його найчастіше використовують у таких випадках:

• поява нових утворень в жировій клітковині, у м’язовій системі, в органах черевної порожнини і малого тазу;
• розвиток динаміки вроджених проблем з нирками і сечовим міхуром;
• уточнення результатів ультразвукового аналізу, а також характеру, кількості та розмірів каменів в органах;
• необхідність хірургічного втручання в органи сечостатевої системи, підозри онкології.
• проблеми з мочевыведением;
• присутність травм в області травних органів;
• підозри на поширення ракових клітин на лімфатичні вузли.

КТ покаже присутні відхилення такого роду:

• запалення нирок;
• запалення сечового міхура і проток;
• наявність інфекційного зараження в органах сечостатевої системи;
• наявність каменів в нирках і сечовому міхурі;
• гломерулонефрит;
• деякі венеричні хвороби, однак для цієї мети роль КТ другорядна, так як томографія може виявити всі можливі порушення такого характеру.

Підготовка до процедури

Перш чим проводити МРТ сечового міхура, до нього варто підготуватися.

Про це пацієнта заздалегідь попереджає лікар або видає пам’ятку. Підготовка для жінок і чоловіків включає в себе однакові правила:

• Напередодні дослідження слід уникати вживання в їжу таких продуктів харчування: хліб, овочі, фрукти і містять газ напої. Посилене газоутворення може зіграти негативно на результатах обстеження;
• Якщо МРТ проводять з використанням контрасту, то від прийому їжі слід відмовитися;
• Необхідно спорожнити кишечник (природно або за допомогою клізми);
• Завчасно варто подбати про наповнення водою, для отримання найбільш достовірних результатів досліджуваний орган повинен бути наповнений.

Для цього за пару годин до проведення дослідження слід не мочитися і випити близько двох літрів рідини ( все залежить від індивідуальних особливостей організму, головне, щоб міхур був повний).