Ступеня ризику гіпертонії та визначення ризику
Успіх лікувальних заходів залежить багато в чому від того, наскільки вірно зроблена оцінка ризиків серцево-судинних патологій. Правильно визначити таку ймовірність допоможе лікар-терапевт. Йому потрібна достовірна інформація про величину кров’яного тиску, а також про можливу наявність поразок в органах-мішенях.
Спадковість — одна з головних причин розвитку артеріальної гіпертонії.
На сьогоднішній день вчені вже відкрили 29 генів, які відповідають за кров’яний тиск людини. І будь-яка зміна кожного з цих генів може стати причиною підвищення артеріального тиску.
Причини і ступеня можливих наслідків
Основні ступені ризику гіпертонії:
- Постійні стреси. Підвищений адреналін або гормон стресу часто є причиною артеріальної гіпертензії. Під його впливом відбувається звуження кровоносних судин. При цьому збільшується навантаження на серце.
- Алкоголь і куріння. У людини, яка палить, якщо він ніяк не може позбутися шкідливої звички, ризик інфаркту або інсульту значно вище, чим у інших пацієнтів. Високий кров’яний тиск спостерігається і у алкоголіків, оскільки спирт діє руйнівно на судини.
- Цукровий діабет. Від нестачі інсуліну в організмі порушуються природні обмінні процеси. Виникає небезпека відкладення холестерину на стінках артерій. Це призводить до формування атеросклеротичних бляшок, тобто до прогресуючого атеросклерозу.
- Ожиріння. Не тільки на поверхні органів, але і на внутрішніх стінках судин відкладається жир. Із-за сильного звуження артерії відбувається порушення кровообігу.
- Гормональні контрацептиви. Прийом гормональних препаратів викликає підвищення ПЕКЛО найчастіше у курящих дівчат і жінок.
- Вживання в їжу продуктів з великим вмістом солі. Надмірна кількість солоного в щоденному раціоні призводить до затримки рідини, що викликає набряки.
- Підвищений холестерин. Велика концентрація холестерину провокує відкладення бляшок на стінках судин. Невеликі бляшки з часом збільшуються, а просвіт усередині артерії поступово звужується. Прогресуючий атеросклероз супроводжується підвищеним кров’яним тиском.
- Клімакс. На скачки артеріального тиску впливають гормони статевих залоз. У клімактеричний період багатьом жінкам потрібна активна терапія або профілактика гіпертонії.
- Вік. З часом серцево-судинна система зношується, стає більш уразливою для різних патологій. Всім людям старше 50 років рекомендується стежити за своїм кров’яним тиском.
Визначення ризику гіпертонії
Всі пацієнти, що страждають артеріальною гіпертензією, у відповідності з рівнем кров’яного тиску і ступенем патології органів-мішеней, що відносяться до певної групи ризику.
Таких груп чотири:
- низький
- середній
- високий
- дуже високий
Четверту групу ще характеризують як дуже високий додатковий ризик. Використання терміна «додатковий» наголошує, що у таких пацієнтів ускладнень і смертей трапляється набагато більше, чим в інших групах.
Таблиця: Гіпертоніки з високим і дуже високим ризиком
Верхнє АТ ≥180 мм рт.ст. та/або нижнє АТ ≥110 мм рт.ст. Верхнє АТ >160 мм рт.ст. при низькому нижньому ПЕКЛО (<70 мм рт.ст.) · Цукровий діабет · Метаболічний синдром Більше 3 факторів ризику |
Ураження органів-мішеней:
— ГЛШ за даними електрокардіограми або ехокардіографії — УЗ ознаки потовщення стінки сонної артерії (товщина інтима-медіа > 0,9 мм або атеросклеротична бляшка) — Збільшення жорсткості стінки артерій — Помірне підвищення сироваткового креатиніну — Зменшення швидкості клубочкової фільтрації або кліренсу креатиніну — Мікроальбумінурія або протеїнурія · Асоційовані клінічні стани |
Розділення хворих по групах створює зручність для визначення тактики лікування, а саме:
- стартової терапії
- комбінованого лікування
- лікарської терапії
- досягнення потрібного рівня кров’яного тиску
Ризик ускладнень згідно цієї системи стратифікації лікар може визначити після отримання результатів повного обстеження хворого.
При встановленні діагнозу фахівець враховує:
- Найменування захворювання — Гіпертонія
- Стадія захворювання (I, II, III)
- Ступінь підвищення артеріального тиску (1, 2, 3)
- Ступінь ризику (низька, середня, висока, дуже висока)
Наприклад, лікар може встановити такий діагноз! Гіпертонія 2 ступеня ризик 2. Або гіпертонічна хвороба 3 ступеня ризик 4.
Найбільш точно визначити небезпеку серцево-судинної патології можна тільки після повного клініко-інструментального та біохімічного обстеження пацієнта. В обов’язковому порядку хворому потрібно пройти УЗД серця з метою визначення гіпертрофії лівого шлуночка, потовщення стінок сонних артерій і наявності атеросклеротичних бляшок.
Без цих даних пацієнта з високим або дуже високим ризиком серцево-судинних захворювань можуть віднести до низької або середньої групи, а отже, невірно призначити лікування.
Є ПРОТИПОКАЗАННЯ
НЕОБХІДНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛІКАРЯ