Супракс при гаймориті – інструкція із застосування, дозування, побічні ефекти, протипоказання, форми випуску, опис

Коли потрібне лікування «Супраксом»?

Препарат «Супрастин» входить до лідируючої трійки антигістамінних, призначуваних на території Російської федерації людям всіх віків і при різних формах захворювання, що призводять до закладеності носа.

В області застосування препарату «Супрастин», знаходяться наступні причини нежиті:

  • алергічні прояви і їх наслідки;
  • синусит;
  • гострий отит;
  • ГРВІ;
  • різні види риніту, у тому числі і алергічний гайморит.

Незважаючи на те, що препарат «Супрастин» дозволений до застосування навіть з грудничкового віку, при дачі ліки самим маленьким пацієнтам виникають труднощі з правильним дозуванням. На цей рахунок, є загальні нормативні рекомендації:

  • дитині від 6 місяців до року — чверть таблетки 2-3 р/день, при розчиненні речовини в невеликій кількості молочної суміші або зцідженого материнського молока;
  • дітям від року до 6 років допускається давати по 1/3 таблетки 3 р/день, також розчинивши речовина живильної рідини або 20-30 мл слабкого чаю;
  • для дитини молодшого шкільного і підліткового віку, підійде половинна доросла доза — ½ таблетки.

Традиційно, препарат «Супрастин» дають при нежиті у дітей і дорослих, якщо є підозра на риніт алергічного характеру, тому рекомендації лікаря пропити курс ліки при звичайній застуді або інфекційних захворюваннях, викликає багато питань. Пояснення цьому, однак, дуже просте.

Головний діючий елемент препарату «Супрастин» — хлоропірамін, відрізняється унікальною властивістю вже протягом перших 15 хвилин після прийняття засоби, в кілька разів скорочувати набряклість слизових оболонок носових пазух.

Цей процес природним чином позначається на самопочутті людини — дихання при риніті полегшується, зменшується протягом з носа, йдуть дискомфортні відчуття свербежу і тиску на перенісся. Велика частина неприємної простудної симптоматики, перестає нагадувати про себе вже через годину, і це є основною причиною, чому «Супрастин» при нежиті призначається нарівні зі спеціалізованими препаратами.

Препарат «Супракс» відноситься до антибіотиків третього покоління цефалоспоринів, дія яких спрямована на придушення формування клітинної структури бактерії, що провокує захворювання. В основному дії препарату піддається збудник стрептококової або стафілококової інфекції.

Призначають «Супракс» при гаймориті, але не раніше, чим бакпосевом буде підтверджено бактеріальне походження патології. Справа в тому, що при деяких видах гаймориту, а саме, алергічному і грибковому, будь-які антибіотики безсилі, і до лікування підходять з точки зору усунення алергену і прийому антигистамина або через використання антимікотиків.

Антибіотики з ряду цефалоспоринів, застосовуються у другу чергу, після того, як будуть випробувані захищені пеніциліни кшталт «Амоксициліну» або «Флемоксина Солютаб». Однак дорослим людям, які вже мають достатній досвід спілкування з бактеріальною середовищем і, отже, слабочувствительным до такого роду препаратів, «Супракс» призначають відразу.

Супракс при гаймориті – інструкція із застосування, дозування, побічні ефекти, протипоказання, форми випуску, опис

Загальні рекомендації до антибіотика «Супракс»:

  • індивідуальний розрахунок дозувань, з можливістю збільшення кількості прийомів препарату на день до двох раз (вранці і ввечері);
  • прийом лікарського засобу проводиться в один і той же час;
  • вживання таблеток не пов’язують з прийомом їжі і можливе як до, так і під час їжі;
  • будь-яка форма препарату може розчинятися в невеликій кількості води і выпиваться таким чином (капсули, перед розчиненням речовини, потрібно відкрити, а вміст висипати у воду);
  • при неможливості випити препарат у встановлений час, допускається прийом «Супракса» кількома годинами раніше або пізніше, однак, дозування засобу не повинна бути перевищена або зменшена.

Навіть при поліпшенні стану при гаймориті, «Супракс» необхідно продовжувати приймати до закінчення курсу. Цей антибіотик має властивість впливати на гемостаз, тому в продовження лікування, пацієнту рекомендується уникати роботи на потенційно небезпечних ділянках виробництв, де є можливість отримати травми.

 

Опис лікарського препарату

Супракс – антибіотик новітнього покоління, здатний впливати на інфекційні, запальні процеси. Його застосовують, якщо виявлена чутливість патогенних мікроорганізмів до цефалоспоринів.

Сьогодні медикамент представлений в 2-х варіантах (Супракс, Супракс Солютаб), які розрізняються виключно форматом випуску і торговим найменуванням. Вони мають абсолютно однаковий вміст активних компонентів, тому розглядаються як повні замінники один одного. У побуті їх зазвичай об’єднують одним терміном «Супракс».

Супракс при гаймориті має перевагу перед більш дешевими аналогами – можливість боротьби з агресивними збудниками запального процесу амбулаторно, без госпіталізації. Особливість засоби – ступінчаста схема прийому.

Застосування лікарського засобу одночасно з препаратами, що чинять негативний вплив на нирки або стимулюючими сечовипускання, посилює навантаження на сечовидільну систему, що підвищує ймовірність розвитку побічних ефектів.

З обережністю Супракс застосовують разом з іншими засобами-антибіотиками. Таке поєднання сприяє зростанню вмісту елементів препарату в крові, що підвищує ризик розвитку негативних ефектів, включаючи порушення роботи нирок, анемію, збої у функціонуванні нервової системи.

Використання Супракса спільно із засобами, що зменшують згортання крові, що вимагає особливої обережності та уважності. Потрібно постійно відслідковувати показники МНВ і ПТІ, щоб не допустити розвитку кровотеч.

Використання Супракса спільно з препаратами, що містять гідроксиди алюмінію, знижує його всмоктуваність. Щоб не допустити зменшення ефективності лікування гаймориту, потрібно рознести прийом засобів у часі. Різниця між ними повинна становити не менше 2-4-х годин.

Використання антибіотиків при гаймориті знижує ефективність оральної контрацепції. Це означає, що звичні таблетки не здатні захистити від небажаної вагітності, потрібне використання додаткових методів (презерватив, ППА і т. д.).

Супракс – антибіотик новітнього покоління, здатний впливати на інфекційні, запальні процеси. Його застосовують, якщо виявлена чутливість патогенних мікроорганізмів до цефалоспоринів.

Використання антибіотиків при гаймориті знижує ефективність оральної контрацепції. Це означає, що звичні таблетки не здатні захистити від небажаної вагітності, потрібне використання додаткових методів (презерватив, ППА і т. д.).

Склад і фармакологічна дія

Активна речовина препарату – цефіксим, антибіотик 3-го покоління. Він протистоїть захисного фактору патогенної мікрофлори, викликаючи загибель бактерій. Цей елемент входить до складу препарату у вигляді солі, яка здатна подолати агресивне середовище шлунка, щоб розкластися в кишечнику, а далі всмоктатися в кров.

Другий елемент медикаменту – допоміжні речовини. Їх набір розрізняється для різних форм засоби.

Склад і лікувальні властивості

Головним складовим Супракса є речовина цефіксим, що належить до медикаментів-цефалоспоринів третього покоління. Розподіл і всмоктування активного компонента не залежить від прийому їжі. Через 4 години після вживання цефіксим накопичується у вогнищі запального процесу і починає свою терапевтичну дію.

Випускають ліки в наступних формах:

  • таблетки 400 мг;
  • гранули для приготування суспензії 100 мг;
  • капсули по 200 і 400 мг.

Діюча речовина, проникаючи в клітинні мембрани, гальмує активність патогенних мікроорганізмів, зупиняючи їх ріст і розмноження. Потрапляючи в уражені тканини, засіб за короткий термін зменшує запальні процеси і набряк, звільняючи гайморові пазухи від гнійного вмісту.

Головним складовим Супракса є речовина цефіксим, що належить до медикаментів-цефалоспоринів третього покоління. Розподіл і всмоктування активного компонента не залежить від прийому їжі.

Розподіл препарату в організмі

Супракс при гаймориті – інструкція із застосування, дозування, побічні ефекти, протипоказання, форми випуску, опис

За даними медичних досліджень, кількість діючої речовини, прийнятого перорально, досягає місця запалення або локалізації інфекції (при гаймориті це пазухи носа), становить 40-50%. Це можливо завдяки тому, що молекули зв’язуються з білкової складової крові.

Тривалість напіввиведення препарату з організму становить одну добу. Близько половини виходить з сечею, 10% – в складі жовчі. Швидкість процесу знижується для пацієнтів з порушеною функцією нирок.

Протипоказання і негативні наслідки

Згідно інструкції по застосуванню ліки не призначають:

  • немовлятам до 6 місяців;
  • у період вагітності та годування груддю;
  • при надчутливості до препаратів-пеніцилінів.

Особливу уважність необхідно дотримуватися хворим, що мають недостатність нирок, коліт, а також людям похилого віку.

Негативні реакції після лікування виникають в рідкісних випадках, і проявляються у вигляді:

  • задишки;
  • больових симптомів в голові;
  • запаморочення, шуму у вухах;
  • висипу на шкірі, кропив’янки;
  • вагініту;
  • негативних реакцій з боку ШКТ – розлади шлунка, блювотних рефлексів, нудоти;
  • стоматиту;
  • порушення складу крові;
  • анафілаксії (вкрай рідко).

 

Дозування

Для дітей старше дванадцяти років та дорослих при захворюванні гайморитів рекомендовано використовувати препарат у формі капсул. Одна така капсула містить 400 мг діючої речовини. Рекомендується приймати по одній такій капсулі протягом доби. Тривалість курсу варіюється від п’яти до семи днів.

Дітям від півроку до дванадцяти років препарат призначається зазвичай у вигляді спеціальних гранул, з яких виготовляється суспензія. Вона володіє приємним м’ятним смаком. В 5 мл суспензії входить 100 мг діючої речовини.

Дозування препарату призначає лікар залежно від віку

Дітям віком від півроку і до 12 років Супракс при гаймориті призначається у вигляді суспензії. Кожні 5 мл засобу містять 100 мг цефиксима. Малюкам до п’ятирічного віку дозування розраховується згідно з їх вагою, а дітям до 12 років дають по 6 – 10 мл готової суспензії одноразово на добу.

Супракс при гаймориті – інструкція із застосування, дозування, побічні ефекти, протипоказання, форми випуску, опис

Діти старше дванадцятирічного віку і дорослі люди приймають Супракс у вигляді капсул. Призначається прийом однієї капсули один раз на добу при тривалості лікування не більше тижня. Зазвичай вибирають капсули по 200 мг, але у важких або запущених випадках лікар може призначити прийом 400 мг.

Занадто короткий курс прийому антибіотиків може не вбити всю патогенну мікрофлору, захворювання не вилікувано і перейде в складну для лікування хронічну стадію. Впоратися з недолеченным гайморитом набагато складніше, чим з його первинної гострої формою.

У випадку довільного збільшення дозування різко зростає ризик прояву побічних ефектів, а при надмірно тривалому лікуванні почне страждати і корисна мікрофлора кишечника, що може привести до небезпечних ускладнень типу дисбактеріозу.

Це ускладнення настільки всеосяжно, що може позначитися на загальному погіршенні стану всього організму з різким зниженням захисних сил. Падіння імунітету і знищення корисної мікрофлори може спровокувати розвиток різних складних захворювань, в тому числі і такі грибкові інфекції, як кандидоз.

Супракс в суспензії для дітей

До безперечних переваги використання Супракс при гаймориті відноситься його висока ефективність проти різних патогенних мікроорганізмів. За допомогою препарату швидко вдається досягти зниження активності бактерій, скорочення їхньої кількості за рахунок бактеріостатичної ефекту і їх винищення з-за бактерицидних властивостей.

Завдяки таким діям швидко знімається запальний процес, організм справляється з набряком слизових, гнійний вміст зникає і пазухи носа поступово звільняються. Застосування антибіотика сприяє нормалізації стану хворого і в більшості ситуацій позбавляє його від необхідності хворобливого хірургічного втручання – проколу.

До числа недоліків лікування можна віднести можливість негативного впливу антибіотика на організм, так як він не здатний вибірково «вбивати» тільки хвороботворні мікроорганізми. В результаті може страждати кишкова мікрофлора.

Втім, цього можна уникнути, якщо приймати після лікування спеціальні засоби – пребіотики і пробіотики, що сприяють відновленню корисної мікрофлори і балансу мікроорганізмів у кишечнику пацієнта.

Аналоги

Супракс при гаймориті – інструкція із застосування, дозування, побічні ефекти, протипоказання, форми випуску, опис

При бажанні придбати аналог Супракса слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

До числа аналогів препарату відносяться антибіотики, діюча речовина яких – цефіксим. Замінниками засоби вважаються:

  • Панцеф;
  • Иксим Люпин;
  • Цефикс;
  • Цемидексор і т. д.

При підборі аналога потрібно звертати увагу на тип активної речовини і його зміст. Щоб не помилитися з вибором засобу і не отримати результат, зворотний очікуваному, важливо узгоджувати прийняті рішення з лікарем.

 

Характеристика та різновиди препарату

Діючим компонентом Супракса є цефіксим. Він відноситься до групи цефалоспоринів 3-го покоління для перорального застосування.

Проводиться Супракс в 3 лікарських формах:

  • гранули для суспензії з вмістом 100 мг антибіотика в кожних 5 мл приготованого розчину;
  • капсули по 200 та 400 мг активного компонента;
  • таблетки, що диспергуються з вмістом 400 мг цефиксима.

Кожна різновид препарату також містить додаткові речовини.

Проявляється дія

Цефіксим, є активною складовою препарату, виявляє бактерицидну дію шляхом пригнічення синтезу мікробних клітинних мембран. Це призводить до зупинки росту і розвитку патологічної флори.

Антибіотик ефективний відносно більшості грампозитивних і грамнегативних аеробів, а також анаеробів. Ліки не піддається руйнівній дії бета-лактамаз, що продукуються бактеріями, що робить його більш ефективним в порівнянні з пеніцилінами.

Як приймати

Призначення антибіотика – лише півдорозі до одужання. Необхідно дотримуватися рекомендацій щодо його правильного застосування для досягнення найкращого результату лікування:

  • дозу ліків, частоту прийому та тривалість лікування встановлює лікар;
  • перед першим прийомом слід ознайомитися з інструкцією до засобу та при виникненні будь-яких питань звернутися до лікаря або фармацевта за роз’ясненнями;
  • необхідно дотримуватися доз препарату, які призначив лікар;
  • як правило, Супракс застосовується 1 раз на добу, проте можливе призначення прийому препарату 2 рази на добу (особливо у дітей);
  • для підтримки постійної концентрації антибіотика в крові його вживають через рівні проміжки часу;
  • прийом препарату здійснюють перед їжею, але якщо його прийом викликає дискомфорт у животі, то можливо вживання антибіотика під час їжі;
  • капсули Супракс ковтають цілою, запиваючи водою;
  • гранули для суспензії перед прийомом необхідно розчинити у воді, дотримуючись інструкції;
  • таблетки Супракс Солютаб можна розжувати і запити водою, а можна розчинити у воді та випити утворену суспензію;
  • дозволено розділяти таблетки, що диспергуються на 2 прийоми по центральній лінії;
  • якщо була пропущена доза препарату, то її застосовують як можна швидше, але при цьому заборонено її подвоювати;
  • необхідно продовжувати лікування Супраксом навіть після зникнення симптомів до завершення всього курсу, щоб запобігти «повернення» хвороби та розвиток резистентності мікробів до препарату;
  • Супракс може викликати запаморочення, тому слід утримуватися від потенційно небезпечних робіт і занять до з’ясування реакції організму на прийом цього антибіотика;
  • препарат може погіршити згортання крові, тому слід уникати дій, які можуть спровокувати кровотечу або синці;
  • при виникненні будь-яких побічних реакцій необхідно звернутися за консультацією медика.

Запобіжні заходи

Лікування Супраксом можливо не завжди. Заборонено його прийом при:

  • непереносимості цефиксима або будь-якого представника цефалоспоринів і пеніцилінів (із-за розвитку перехресної реакції);
  • гіперчутливості до одного або декількох компонентів засобу;
  • порфірії.

Слід дотримуватися обережності при призначенні терапії препаратом літнім людям, при хронічних функціональних порушеннях нирок і при наявності в анамнезі псевдомембранного коліту.

Як і будь-який лікарський засіб, Супракс може провокувати розвиток побічних ефектів. Це не означає, що вони проявляться у всіх, хто приймає препарат. Більшість пацієнтів переносять його відмінно.

Найбільш поширеними побічними діями є:

  • рідкий стілець;
  • печія;
  • нудота;
  • болі в епігастрії;
  • метеоризм.

У рідкісних випадках можливий розвиток більш серйозних негативних ефектів:

  • ангіоневротичний набряк;
  • висипання на шкірі;
  • кандидоз;
  • псевдомембранный коліт;
  • анафілаксія;
  • порушення згортання крові;
  • підвищена втома;
  • сонливість;
  • пожовтіння шкіри та очей;
  • анорексія;
  • погіршення слуху;
  • запаморочення та ін

https://www.youtube.com/watch?v=rJP8fE82nFA

Важливо! Супракс, як і будь-який інший антибіотик, не активний щодо вірусних інфекцій (наприклад, грипу або застуди). Зайве неконтрольоване застосування препарату може призвести до зниження його ефективності проти патологічних бактерій внаслідок розвитку резистентності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code