Втрата нюху: причини і лікування

Серед п’яти основних почуттів людини важливе місце займає здатність відчувати і розрізняти запахи – нюх.

Система нюху складається з чутливих клітин (рецепторів), розташованих у слизовій оболонці носа, які сприймають запахи і посилають сигнал певних ділянок мозку, де відбувається обробка та розпізнавання сигналів, внаслідок чого людина розрізняє ті чи інші запахи.

Дар відчувати різні аромати навколишнього світу супроводжує людину з моменту його народження і є невід’ємною частиною пізнавального процесу.

Однак, деякі люди стикаються у своєму житті з досить серйозним порушенням в роботі організму — втратою нюху (аносмія). Часткова втрата або зниження нюху називається гипосмией. Також у медицині існує термін – какосмия, який означає неправильне сприйняття ароматів. У більшості випадків какосмия вказує на наявність пухлинних утворень.

З часу появи втрату нюху підрозділяють на вроджену і набуту. Вроджена аносмія виникає внаслідок порушення нюхового аналізатора, яке відбулося в період внутрішньоутробного розвитку. Придбана втрата нюху може з’явитися в результаті різних захворювань і патологічних станів організму в будь-якому віці.

Різновиди

В залежності від будови нюхового аналізатора виділяють три групи втрати нюху:

Периферична втрата нюху

Цей стан викликано патологією носа і сприймає апарату. До цієї групи відносять також випадки ураження нюхових цибулин.

Периферична аносмія може мати декілька форм:

• функціональна – виникає в результаті істерії, неврозів, алергічних ринітів, ГРЗ та ін;
• респіраторна – з’являється внаслідок патологічних змін в носоглотці (пухлини різної природи, викривлення носової перегородки, озени, аденоїди);
• есенціальна – виникає в результаті хімічних або термічних опіків, внаслідок запальних процесів, при травмі;
• вікова (стареча) – обумовлена атрофією слизової оболонки носа.

Провідникова втрата нюху

Дана патологія обумовлена порушенням передачі нервового імпульсу в будь-якому місці по всьому шляху прямування – від цибулин до підкоркових центрів.

Центральна втрата нюху

Припинення сприйняття запахів відбувається через органічних уражень ЦНС, до яких відносять розсіяний енцефаломієліт, різні утворення мозку, порушення кровообігу і пошкодження великих артерій.

Втрата нюху може свідчити про наявність деяких серйозних захворювань, але сама по собі загрози для життя людини не несе.

Причини втрати нюху

Виникнення втрати нюху обумовлено поразкою рецепторів в органах нюху і провідних шляхів внаслідок численних захворювань.

Найбільш поширеною причиною появи втрати нюху є захворювання порожнини носа, які викликають набряк її слизової оболонки (ГРВІ, простудні захворювання, риніти всіх видів, синусит). При цьому відбувається порушення секреції слизової оболонки, внаслідок чого високочутливі нюхові вії занурюються в виділяється секрет.

Причиною втрати нюху також можуть стати поліпи в носі, а також викривлена носова перегородка. Втрата нюху у таких випадках відбувається із-за появи механічного перешкоди на шляху прямування ароматичної речовини в область нюху.

Ситуація стає більш складною, якщо причина втрати нюху пов’язана з проблемою у нюховому епітелії. До причин такого роду відносять:

• травми носа, а також перелом основи передньої черепної ямки.
• прийом препаратів, що порушують зміну клітин, а також вдихання різних хімічних речовин, які володіють підвищеною токсичністю (морфін, атропін).
• наслідки нейрохірургічних операцій, а також прийом нейротоксичних препаратів.
• розвивається пухлина.
• деякі вроджені захворювання (синдром Каллмана та ін).
• інфекційні захворювання вірусної природи.
• вікові порушення, хвороба Паркінсона, Альцгеймера.
• запалення пазух решітчастої кістки і прилеглої м’якої мозкової оболонки.
• тривале куріння тютюну.

Лікування

Лікування втрати нюху залежить від причин її виникнення.

Терапія вродженої аносмія викликає труднощі у зв’язку з нездатністю нейронів до регенерації. Не гарантує повного відновлення нюху навіть успішна операція з усунення аномалій розвитку лицевого відділу черепа.

Певного успіху можна досягти тільки при оперативному втручанні до 3-4 років. А так як розвиток дитячого черепа продовжується тривалий час, операції по відновленню лицевих аномалій у дітей проводяться вкрай рідко.

Якщо втрата нюху сталася внаслідок алергічних або бактеріальних ринітів і синуситів, на тлі органічних уражень носової порожнини, розвиваються пухлин і поліпів, то лікування на першому етапі розвитку аносмія передбачає усунення основних патологічних процесів.

У разі правильної корекції основних порушень, яка передбачає лікування алергії, місцеву та загальну антибактеріальну терапію, виправлення носової перегородки, видалення поліпів, лікування кортикостероїдами, хірургію хронічного гиперпластичекого синуситу, нюх відновлюється поступово сама по собі, не вимагаючи при цьому додаткових терапевтичних заходів.

Якщо причиною втрати нюху стала травма носа та особи, то потреба в лікуванні аносмія виключається, так як після усунення пошкоджень чутливість до запахів відновлюється. Однак при повному перетині провідних шляхів патологічний процес незворотній, і відновлення нюху стає неможливим.

Центральна втрата нюху залежить повною мірою від ефективності лікування основного захворювання та повністю виключає застосування місцевої терапії, зважаючи на абсолютну марність такої.

Лікування народними засобами

Відновити нюх можна за допомогою засобів народної медицини. Народні засоби доповнюють курс лікування медикаментозними препаратами і допомагають як можна швидше повернутися до повноцінного життя.

Серед найбільш ефективних методів у боротьбі з втратою нюху виділяють наступні:

• вправа: ніс необхідно напружити, протримавши в напруженому стані не менше хвилини, а потім розслабити. Повторювати кілька разів на день протягом тижня;
• промивання носа підсоленою водою: повільно і обережно, прикривши одну ніздрю пальцем, намагатися втягнути другою ніздрею воду так, щоб вона дійшла до гортані;
• втягування в носові пазухи соку цикламена або лимона;
• краплі в ніс з ментолового масла;
• ватні або марлеві тампони, змочені в суміші, приготовленої з прополісу, рослинного і розтопленого вершкового масла (1:3:3), вставлені у ніздрі на 15-20 хвилин. Дану процедуру проводять вранці і перед сном;
• краплі в ніс, виготовлені з соку віджатих бурякових листя й меду;
• вдихання парів оцту, паркого на розпеченій сковороді;
• краплі в ніс з соку свіжого чистотілу, а також з капустяного соку;
• використання ароматичних ламп, що включаються в приміщенні як в денний так і в нічний час доби;
• краплі для носа, виготовлені з соку хрону, змішаного з оцтом (2:1);
• відвар, приготовлений з буряка, майорану, листя чистотілу і буквиці, потрібно втягувати ніздрями;
• вдихання диму підпаленої полину;
• масаж перенісся ефірними маслами.