Цистит на тлі прийому антибіотиків — Лікуємо печінка
Як потрібно себе вести, щоб підвищити шанси на швидке одужання
У будь-якої хвороби є «привід» для розвитку, просто не завжди його можна обчислити. Зіткнувшись із проблемою циститу, не проходить після антибіотиків, потрібно більш уважно вивчити свій організм.
В першу чергу до лікаря повинні відправитися ті, хто до цього волів самолікування. Якщо антибіотик купувався навмання, немає нічого дивного в тому, що він не допоміг. Не варто йти в аптеку за новим препаратом – набагато розумніше відвідати лікаря і «піддатися» всім необхідним дослідженням, серед яких:
- аналізи крові (загальний та біохімічний);
- аналізи сечі (загальний, на бактеріологічний посів, за Нечипоренко, за Зимницьким);
- УЗД органів малого тазу;
- аналізи на інфекції, що передаються статевим шляхом;
- цистоскопія;
- цистографія.
Важливість комплексного обстеження обумовлена тим фактом, що цистит здатний «сусідити з іншими хворобами. Їх обов’язково треба виявити і почати лікувати. Нерідко «важкий» хронічне запалення, роками не піддається терапії, виявляється лише результатом активності не виявленого раніше патогенного процесу.
Якщо цистит не проходить після терапії, є сенс повторно здати аналізи і змінити доктора. Ні в якому разі не можна продовжувати «глушити» себе антибіотиками – «на всякий випадок». Неправильне лікування не менш шкідливо, чим його повна відсутність.
Іноді навіть правильний препарат, призначений хорошим лікарем, не діє, якщо людина веде себе «неналежно». Для захворіла на цистит дуже важливо слідувати деяким правилам. Необхідно:
- Перечікувати гострі напади в ліжку. Постільний режим бажано розтягнути на 2-3 дні.
- Уникати переохолодження. Холод – головний ворог сечостатевої системи. Поки імунітет повністю не відновиться після хвороби, не варто купатися у водоймах, сидіти на землі, ходити босоніж і т. д.
- Пити багато рідини. Підійде звичайна чиста вода: у великому обсязі поступаючи в організм, вона сприяє зниженню концентрації урини і її швидкому виведенню (а разом з сечею йдуть гній, слиз, кров’яні згустки). Корисно вживати розведений лимонний сік, журавлинний або брусничні напої, зелений чай. А от кава і алкоголь виявляються під суворою забороною.
- Змінити свій раціон. Необхідно їсти багато свіжих овочів і фруктів; виключити з меню пересолене, смажене, копчене, мариноване; віддавати перевагу всілякі супи пюре і твердої їжі.
- Не хвилюватися, мінімізувати рівень стресу. Цистит чуйно реагує на негативний емоційний стан, тому не треба давати хвороби зайвого приводу для активізації. Рекомендується розслабитися і хоча б на час забути про тривоги.
І найголовніше – необхідно продовжувати лікуватися. Не можна здаватися і опускати руки: поки запальний процес не буде повністю ліквідовано, організму доведеться регулярно «одруження» і витрачати зайві сили на боротьбу з недугою.
Чому цистит не проходить після антибіотиків
Кожна людина хворіє індивідуальної «манері». Запальний процес може виникати з різних причин, з урахуванням яких і потрібно підбирати лікування. І майже завжди невдала антибактеріальна терапія – результат помилкового вибору медикаменту: ефекту не буде, якщо збудник захворювання стійкий до препарату.
Кожен антибіотик активний проти деякої кількості патогенних мікроорганізмів, але жодні ліки здатне знищити всі їх види. Необхідно переконатися, що хвороботворний мікроб «боїться» саме призначеного засоби: антибіотики не взаємозамінні за замовчуванням. Найчастіше «нерабочесть» ліки обумовлюють:
- Самостійна терапія. Багато людей навмання купують популярні антибіотики і беруть їх, не здаючи аналізів. Шанс виграти в такої «лотереї» мінімальний.
- Спотворені результати аналізів. Може мати місце помилка лаборанта, неправильна здача біоматеріалу пацієнтом і т. д.
Але навіть грамотно підібраний препарат іноді не діє. Цьому сприяє:
- непрофесіоналізм лікаря та призначення їм неправильного режиму лікування (недостатня дозування, занадто короткий курс терапії тощо);
- минулий термін придатності придбаного антибіотика, купівля підробки;
- індивідуальна стійкість організму до препарату (наприклад, якщо раніше людина безконтрольно приймав антибіотики і «перегодував» себе ними);
- порушення пацієнтами схеми терапії (самовільна зміна дозування, передчасне припинення прийому, заміна хорошого засоби аналогом).
Окремо слід згадати про випадки, коли застосування антибіотиків в принципі не має сенсу. Якщо цистит викликаний вірусами або грибками, то лікування передбачає вживання противірусних препаратів і антимікотиків.
Іноді за симптомами циститу «ховаються» інші патології. Запальний процес у сечовому міхурі може підтримуватися на туберкульоз статевих органів, пухлинами, ЗПСШ, простатит, пієлонефрит і т. д.
Чому цистит не проходить після антибіотиків
Дуже важливо лікувати запалення сечового міхура під наглядом лікаря-уролога, адже ця недуга може повернутися знову, навіть після самолікування сильнодіючими антибактеріальними препаратами. Чому ж цистит виникає після прийому антибіотиків?
Причиною цього є умовно-патогенна мікрофлора в організмі, яка присутня в промежині, на голівці статевого члена, а в найбільшій концентрації – у піхві. Також невірне лікування сприяє переходу циститу з гострою в хронічну форму, і захворювання періодично проявляється.
Діагностика
Якщо після проведеної антибактеріальної терапії запалення сечового міхура або іншого інфекційного захворювання проявляється хвороблива симптоматика циститу, потрібно не відкладаючи йти на прийом до фахівця.
Для призначення подальшої схеми лікування потрібно точно визначити, яким мікроорганізмом спровоковано прояв недуги. Як визначають, що цистит виник після антибіотиків? Для цього проводять такі дослідження:
- аналізи сечі: загальний і за Нечипоренком;
- посів виділень з сечівника.
У більшості випадків, якщо пацієнту поставили такий діагноз, для успішної терапії застосовуються антибіотики при циститі. Наприклад, хворому може бути призначений курс пеніцилінового засобу Амоксиклав або макролидного препарату Азитроміцин.
Якщо ж лікар діагностував цистит після антибіотиків, антибактеріальні препарати для його лікування не застосовуються. Це продиктовано тим, що попередня терапія вже усунула патогенні бактерії з організму, але замість них мочевик інфікували інші збудники.
Такі випадки хвороби особливо характерні для жінок, тому що лікування антибіотиками у них часто викликає зростання умовно патогенної мікрофлори піхви, і пацієнтка хворіє кандидозным циститом. Цю форму недуги лікують протигрибковими (Ністатин, Флуконазол) і симптоматичними препаратами.
Діагностика
Народні засоби від циститу у жінок
Такий спосіб лікування є ефективним додатковим заходом для полегшення симптоматики недуги. Як лікувати цистит народними засобами? Ось кілька способів.
- Варити 10 хвилин на водяній бані 1 ст. л. споришу, залиту 0,5 л окропу. Пити відвар тричі на день по 1 ст. л.
- Залити В термосі 2 ст. л. листя брусниці 1 л окропу, настояти 30-40 хвилин. Таку денну порцію треба випити за 3 рази в проміжках між їжею.
- Кип’ятити 10 хвилин на малому вогні кукурудзяні рильця – 1 ст. л. та мучницю – 1 ст. л., залиті 0,5 л води. Відвар розділити на 4 частини і випити за день, беручи перед їжею.
Ознаки циститу
Причинами цієї недуги стають бактеріальні збудники, які нерідко потрапляють у мочевик через сечовипускальний канал. Найчастіше такими патогенними мікроорганізмами є стафілокок, кишкова паличка та інші бактерії, але цистит може бути викликаний вірусами чи грибами. Про розвиток в організмі захворювання свідчать такі симптоми:
- відчуття печіння і різь при сечовипусканні, іноді – нетримання сечі;
- внизу живота відчувається гостра біль;
- часті позиви помочитися;
- підвищення температури тіла;
- виділення крові в сечу при геморагічному циститі.
У жінок
Часті причини циститу у представниць прекрасної статі – запальні явища в сечівнику, які розвинулися після статевого акту, після сильного стресу або навіть після випадкового переохолодження організму. Дівчина, крім прояву вищезазначеної загальної симптоматики недуги, може відчувати:
- озноб або лихоманку;
- нудота і позиви до блювоти;
- поширення больових відчуттів на область лобка, біль може віддавати в поперек;
- вночі характерні часті позиви до сечовипускання, іноді – нічне нетримання сечі.
При прояві ознак захворювання для жінки дуже важливо, щоб вона не займалася самолікуванням сильнодіючими антибактеріальними засобами, які, як стверджують виробники, здатні раз і назавжди перемогти хворобу.
Таке безконтрольне застосування медичних препаратів здатна викликати новий виток недуги – цистит після антибіотиків. Внаслідок цього знадобиться додатковий прийом ліків, але найприкріше, що пацієнтка повторно буде страждати від хворобливих симптомів.
У чоловіків
Ця хвороба дуже рідко зустрічається у представників сильної статі, але її ознаки практично однакові з тими, що виявляються у жінок. Хворий відчуває сильні позиви до сечовипускання, хоча урини виділяється мало, а цей процес супроводжується гострими болями.
В чому особливість виникнення цієї хвороби у пацієнтів чоловічої статі? На відміну від організму жінки, при достатньому дотриманні правил гігієни інфекції-збудника практично неможливо проникнути в сечовий міхур чоловіки через сечовипускальний канал.
Найчастіше інфікування відбувається з током крові від уражених органів при таких захворюваннях, як уретрит, хронічний пієлонефрит, простатит та ін, і на фоні загального зниження імунітету організму. З фізіологічних причин прояв циститу після антибіотиків теж є рідкісним явищем серед чоловіків.
