Які потрібно здавати аналізи при геморої?
У більшості клінічних випадків огляд прямої кишки і лабораторні аналізи пр геморої мають вирішальне значення для визначення виду та ступеня тяжкості цього захворювання. Крім того, дослідження крові, калу та сечі потрібні, щоб виключити наявність інших небезпечних патологій.
Дослідження крові
У багатьох хворих гемороєм спостерігаються хронічні анальні крововтрати, які часто призводять до анемії. Загальні дослідження крові дозволяє виявити наявність або відсутність. Важливо також визначити стан судин прямої кишки, встановити ступінь тяжкості геморагічного синдрому. Таку інформацію проктолога дає докладний аналіз крові з проведенням ниркових та печінкових проб.
Як беруть аналіз
За 2-3 доби до здачі крові не можна вживати спиртні напої. Слід виключити фізичні навантаження й лазневі процедури. Напередодні необхідно пропустити вечерю. Кров здається в ранкові години, обов’язково натщесерце. Можна лише випити трохи води. Забір крові проводиться з пальця проколом одноразовою голкою (скарифікатором).
Результати аналізу
У здорової людини повинно міститися в крові 130-160 г/л гемоглобіну. Завищений показник говорить про її прихованих втрати і наявності анемії, а занижений – про зневодненні організму або патологічних відхиленнях у формулі крові. Якщо число еритроцитів виявляється менш 6,2х1012/л, це теж підтверджує розвиток анемії.
Виявити захворювання дозволяють і дані про кількість лейкоцитів. Коли їх більше 10х109/р, проктолог призначає додатковий аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою, щоб встановити ступінь запального процесу. В його наявності можна не сумніватися, якщо норми перевищують показники і ШОЕ (більше 10-15 мм/год), і лімфоцитів (понад 4,5х109/л). Після досліджень крові лікар може з великою часткою ймовірності запідозрити або виключити наявність у пацієнта пухлини прямої кишки.
Дослідження калу на наявність крові
Цей аналіз необхідний, коли сліди крові не проглядаються ні візуально, ні з допомогою мікроскопа, а симптоматика викликає у проктолога підозра на кровотечу. Аналіз калу на приховану кров лабораторії проводять частіше імунохімічних методів з допомогою реагентів, що виявляють наявність гемоглобіну.
Практикується і бензидинова проба (реакція Адлера-Грегерсена), проте за 2 тижні до здачі екскрементів потрібно виключити прийом їжі, що містить м’ясо і залізо.
Щоб обстеження калу не дало хибнопозитивної результату, не слід їсти курячі яйця, помідори, овочі зеленого кольору, яблука.
Крім того:
- не можна приймати проносні засоби, препарати, що впливають на згортання крові (Аспірин, Ібупрофен, Ксантинолу, Пентоксифілін), медикаменти, що містять сполуки заліза;
- не слід робити клізми, вводити ректальні свічки;
- не можна проводити колоноскопію (дослідження стану кишок спеціальним апаратом – ендоскопом), ірігоскопії (рентген кишечника з використанням контрастної речовини), за яких можуть статися травми слизової оболонки;
- за кілька днів не можна чистити зуби, щоб випадково не поранити ясна.
При вагітності втрати крові трапляються нерідко і можуть бути небезпечними як для плода, так і для матері. З допомогою цього аналізу встановлюють причину, локалізацію і ступінь тяжкості кровотеч. Проводити таке дослідження під час менструації, за 3 дні до і після неї не має сенсу.
Щоб результати аналізу були об’єктивними, важливо правильно відбирати зразки калових мас. Слід:
- Попередньо помочитися в унітаз, щоб фекалії не потрапили крапельки сечі, оскільки в ній може міститися кров.
- Спорожнити кишечник в горщик, вимитий з антибактеріальним милом.
- Зібрати фрагменти калових мас з різних ділянок екскрементів в аптечний стерильний контейнер додається лопаткою.
- Наповнити фекаліями не більше 1/3 ємності.
- Щільно закрити кришку.
- Здати контейнер разом з направленням лікаря в лабораторію не пізніше 3 годин.
Терміни проведення аналізу – від 3 до 6 діб. Позитивним вважається результат, якщо в 1 г калових мас виявляється більше 2 мг гемоглобіну (або 50 нг/мл). Найчастіше це свідчить про запальний процес, що протікає у відділі товстого кишечника з пошкодженням слизової оболонки. Для уточнення діагнозу лікар нерідко призначає колоноскопію.
Слід мати на увазі: негативний результат не завжди виявляється достовірним.
Щоб остаточно переконатися у відсутності кровотеч у травному тракті або в інших внутрішніх органах, проктолог призначає повторний аналіз калу на приховану кров або копрограму.
Копрограма
Це комплексне макро-, мікроскопічне, бактеріологічне та хімічне дослідження фекалій. Воно дає максимальну інформацію про стан шлунково-кишкового тракту і про аномалії в анальному каналі, включаючи злоякісні пухлини.
При проведенні копрограми:
- вивчаються фізичні і хімічні властивості фекалій (колір, консистенція, запах);
- визначаються мікроскопічні показники;
- встановлюється наявність хвороботворної флори, дисбактеріозу;
- виявляються паразити, їх яйця і потомство.
Перед здачею калу в лабораторію необхідно провести спеціальну підготовку. В біоматериалі не повинно бути рослинних волокон і залишків їжі. Для цього призначається дієта з Шмідту або Певзнером з обмеженням калорійності до 2400-3000 ккал і з переважно молочним або м’ясним раціоном.
За добу до збору біоматеріалу заборонено:
- пити каву, чай, алкоголь;
- приймати медикаменти, що містять барій або вісмут, проносні засоби, препарати від діареї;
- робити клізми;
- вводити ректальні свічки.
Біопсія
При підозрі на загострення внутрішнього геморою, коли пацієнт відчуває біль в області промежини, необхідно дослідити стан слизової оболонки прямої кишки. Зразки біоматеріалу відщипують в ході ректоманоскопии – інструментального методу діагностики за допомогою ендоскопа. Гістологічний аналіз тканин дозволяє виявити ступінь тяжкості і ускладнення захворювання. Це насамперед:
- освіта поліпів, злоякісних пухлин;
- наявність тромбозу гемороїдальних вузлів;
- прорив стінок прямої кишки.
Які аналізи здають перед операцією
Напередодні хірургічного лікування геморою лікарю необхідно мати результати:
- загального і розгорнутого аналізів крові пацієнта, в т. ч. на гепатити В і С, ВІЛ-інфекцію, сифіліс;
- загального аналізу сечі;
- дослідження фекалій на патогенну мікрофлору та яйця глистів.
Обов’язково перевіряється наявність супутніх захворювань, при яких оперативне лікування геморою протипоказано. Це важкі патології серця, нирок, печінки, а також ракові пухлини.
Для операції геморою лікар повинен точно знати, який стан організму кожного пацієнта, тому аналізи призначаються строго індивідуально. Керуючись отриманою інформацією, проктолог вибирає метод видалення гемороїдальних вузлів і варіант знеболювання – місцеву анестезію або наркоз.
