Гнійна ангіна у дитини 3 роки в домашніх умовах (симптоми, лікування)

Діагностика гнійної ангіни у маленьких дітей

Одного візуального огляду запалених слизових оболонок не вистачає, щоб остаточно визначити характер патології. Лікарі призначають лабораторні та клінічні обстеження, проводять диференціальну діагностику. Симптоми гнійної ангіни у дітей першими вивчаються, надалі маленькому пацієнтові належить:

• здати мазок гною з мигдаликів на виявлення патогенної флори;

• пройти фарингоскопию для уточнення діагнозу;
• виконати ПЛР-аналіз для виявлення різновиди мікробів з їх ДНК;
• здати посів на поживне середовище;
• пройти загальний та біохімічний аналіз крові.

Щоб поставити правильний діагноз, необхідно звернутися до отоларинголога, оскільки самостійно в домашніх умовах відрізнити один тип гнійної ангіни від іншого практично неможливо, якщо у вас немає відповідної освіти та спеціальних медичних інструментів. Отже, що повинен зробити лікар для створення повної клінічної картини хвороби:

• Мазок зі стінки глотки за допомогою ватної палички. За допомогою мікроскопа можна з легкістю зрозуміти, які бактерії стали причиною розвитку ангіни.
• Загальноклінічні аналізи крові і сечі.
• Огляд лікарем ротової порожнини за допомогою спеціальної ложки або дерев’яної палички.

Якщо немає можливості в терміновому порядку звернутися до лікаря за кваліфікованою допомогою, спробуйте допомогти малюкові самостійно за допомогою теплого рясного пиття з додаванням меду та лимона. Це трохи знизить больові відчуття.

Якщо буде потрібно, дайте йому жарознижуючі засоби та укладіть в ліжко. Поки його стан не покращиться, нехай він залишається в ліжку, адже організму потрібно запасати сили та енергію для боротьби з недугою.

Один з головних чинників діагностики захворювання – наявність інфекційної складової. Тобто головна причина ангіни у дітей – контакт із збудниками захворювання. Візуальні і чутливі симптоми ангіни можуть повністю відповідати протоколу діагностики, але ті ж симптоми, що і у ангіни, можна зустріти і при цілому ряді інших інфекційних і запальних захворювань, в числі яких інфекційний мононуклеоз і дифтерії.

Тому такий діагноз ангіни у дитини кваліфікованим лікарем ставиться тільки після лабораторних досліджень: аналізу крові і мазка з поверхні мигдалин. При правильному і своєчасному виконанні цих процедур їх чутливість складає близько 90%, що є дуже гарним результатом.

Таким чином, неможливість в домашніх умовах діагностувати ангіну підводить нас до наступних висновків. Для захворювання характерне гостре запалення мигдаликів, але подібні явища можуть спостерігатися і при інших захворюваннях.

Приводом же поводження з дитиною до фахівця мають стати такі візуальні симптоми:

• гостре початок перебігу хвороби з різким підвищенням температури аж до 39-40 °C;
• апатія дитини, виражена відсутністю апетиту і настрою, загальною слабкістю, головним болем і ознобом;
• симптоми, пов’язані з шийними і подчелюстными лімфовузлами – їх хворобливість і збільшення;
• візуально спостерігаються зміни мигдаликів: наявність на них вогнищ інфекції, почервоніння, збільшення в розмірах, поява гнійних утворень і нальотів, проблеми з ковтанням.

Якщо спостерігається хоча б один з цих симптомів ангіни, не кажучи вже про випадку, коли їх більше двох, то це привід негайно звернутися до лікаря для подальшої лабораторної діагностики.

Визначення захворювання

Ангіна діагностується лікарем, коли спостерігається запалення тканин мигдаликів – лімфоїдних органів, що знаходяться в ротоглотці. Існує кілька форм тонзиліту (катаральна, фолікулярна, лакунарна), які є стадіями одного патологічного процесу.

Гнійна ангіна у дітей викликає сильну інтоксикацію, оскільки дитячий організм важко переносить бактеріальні інфекції. Лікування ангіни необхідно починати якомога раніше, щоб уникнути як місцевих, так і системних ускладнень.

Страждають ангіною в основному діти дошкільного віку і дорослі 35-40 років. У літніх людей ангіна зустрічається рідко. Даний запальний процес неба (фарингіт) і мигдаликів можуть спровокувати різні мікроби.

Найчастіше ангіна у дітей носить катаральний характер. Цей тип хвороби супроводжується високою температурою, легким вологим кашлем, болісними болями в горлі. Щоб усунути ці симптоми, що найчастіше використовуються протимікробні препарати.

Для лікування гнійної ангіни в більшості випадків використовуються антибіотики вузького спектру дії, які впливають на той вид хвороботворних бактерій, який і став першопричиною розвитку недуги.

Якщо дитина перенесла гнійну ангіну, то для запобігання її рецидиву батьки повинні загартовувати малюка.

Цьому сприяють тривалі прогулянки на свіжому повітрі, рухливі ігри. Горло також слід зміцнювати обтирати вологим рушником, є в літній період морозиво, полоскати прохолодною водою.

Сподіваємося, що матеріал статті допоможе вам уберегти свою дитину від гнійної ангіни, і нехай ваші діти завжди будуть міцними й здоровими!

Різновиди ангін

Банальні ангіни	Катаральна ангіна; лакунарна ангіна; фибринозная ангіна; фолікулярна ангіна; змішана ангіна; флегмонозна ангіна.
Атипові	вірусна ангіна; грибкова ангіна; виразкова ангіна; некротична ангіна.
Ангіни, розвиваються при інфекційних захворюваннях	корева; дифтерійна; скарлатини; сифілітична; при ВІЛ-інфекції.
Ангіни при хворобах крові	агранулоцитарная; моноцитарна; лейкоцитарна.
Ангіни, виділювані по локалізації	ангіни гортані; ангіни глоткової, язичної або тубарной мигдалин; ангіни бічних валиків глотки.

Незважаючи на таке удавану різноманітність ангін, діти найчастіше хворіють банальними різновидами захворювання. Саме про них ми будемо говорити нижче.

Причини виникнення

Збудником гнійного тонзиліту є патогенні мікроорганізми ( стрептококи, особливо групи А, диплококки, стафілококи та інші).

Шляхи передачі захворювання — повітряно – краплинний, аліментарний.

Джерел захворювання є хвора людина або бактеріоносій. Тому, при підозрі захворювання на ангіну потрібно уникати відвідування людних місць.

Захворюваність має виражений сезонний характер (весна, осінь) та збільшується під впливом провокуючих факторів.

Сприятливі фактори виникнення захворювання:

• Зміна клімату;
• Переохолодження;
• Погана екологічна ситуація;
• «Брудний» повітря;
• Підвищена вологість повітря;
• Тривале перебування під сонцем;
• Несприятливі умови життя;
• Хронічні вогнища інфекції;
• Супутні захворювання, які призводять до інтоксикації організму і зниження імунітету;
• Неправильне харчування;
• Фізичне і емоційне перенапруження.

Стати поштовхом до запалення мигдалин можуть різні фактори:

• Велика запиленість приміщення;
• Куріння;
• Перенесені травми мигдалин;
• Тривале переохолодження;
• Слабкий імунітет.

Встановлено, що сплеск захворювання у дітей припадає на періоди холодної весни і сирий, дощової осені. Часто ангіна – це свого роду наслідок порушення циркуляції крові в капілярах, внаслідок чого тканини людського організму починають відчувати недолік корисних речовин.

Гнійна ангіна у дитини має інфекційну природу, а спровокована підвищеною активністю таких патогенних збудників, як стафілокок, стрептокок, пневмокок, диплокок. Визначаючи збудника інфекції, не варто виключати проникнення в дитячий організм вірусів грипу, парагрипу, аденовірусу. Інші провокуючі фактори запалення мигдалин представлені нижче:

• тривале переохолодження організму;

• екологічний фактор та зміна клімату;
• фізична або емоційна перевтома;
• зниження імунітету;
• захворювання ЛОР-органів.

Ангіна — це гостре захворювання верхніх дихальних шляхів, яке може бути спровоковано безліччю факторів. Ризик його розвитку особливо високий у маленьких дітей, оскільки їх імунітет ще не до кінця сформований.

Отже, причинами гнійної ангіни у маленьких дітей є:

• Ослаблення місцевого імунітету
• Переохолодження
• Зловживання шкідливою їжею, у тому числі і улюбленим більшістю дітей морозивом
• Невилікуваний запальні процеси в горлі, що виникли внаслідок перенесеної ГРВІ
• Хронічні захворювання горла
• ЛОР-захворювання різної локалізації та етіології
• Прямий контакт із зараженою людиною

Хворої дитини доведеться в обов’язковому порядку госпіталізувати в таких випадках:

• Наявність супутніх хвороб: ниркова недостатність, хвороби серцево-судинної системи, ендокринні захворювання.
• Серйозні ускладнення, що несуть небезпеку для життя маленького пацієнта.
• Несприятливі наслідки високої температури: загальна виснаженість організму, переднепритомний стан, сплутаність свідомості, марення.
• Вік малюка не досяг 1 року.
• Особливо небезпечною є підвищена температура тіла. При гнійній ангіні вона нерідко може досягати максимальних показників, що при відсутності своєчасного реагування та медичного втручання тягне за собою летальний результат.

Ускладнення

Якщо вчасно не вилікувати гнійну ангіну, на мигдалинах формуються небезпечні абсцеси. Фото таких клінічних картин шокують, тому звертати увагу рекомендується вже на перші симптоми інфекційного захворювання.

• отит, синусит;

• ревматична хвороба серця;
• паратонзіллярний абсцес;
• артрит;
• постстрептококовий гломерулонефрит;
• гнійний лімфаденіт.

Не варто боятися гнійної ангіни. Головне – вчасно виявити захворювання (а це може зробити тільки лікар) і почати лікування. Тим не менш, варто відзначити, що наслідки цього захворювання досить небезпечні.

Найпершою від ускладнень, викликаних тонзилітом, страждає серцева система, оскільки мікроби, що викликають ангіну, разом з кров’ю потрапляють в серцевий м’яз. На першому етапі вони утворюють там запальний центр, який може загостритися через кілька місяців ревматичним міокардитом. В подальшому може розвинутися ревматичний порок серця.

Існує ще одне небезпечне ускладнення гнійної ангіни – заглотковий абсцес, який дуже поширений серед дітей. У дитини, що перенесла ангіну, починається скупчення гною в лімфатичних вузлах близько глотки.

При цьому йому боляче ковтати, спостерігається кашель і раптове підвищення температури тіла. Все це загрожує задухою, оскільки набряклі лімфовузли перекривають гортанний прохід і перешкоджають нормальному диханню. В даному випадку хірургічне втручання життєво необхідно.

Ангіна у дітей (як і у дорослих, втім) – це не полігон для самолікування та звернення до лікаря необхідно. Несвоєчасна або ж не відповідає вимогам медична допомога загрожує досить серйозними подальшими проблемами. До числа частих ускладнень, зумовлених захворюванням, відносяться:

• ускладнення, пов’язані з серцевим м’язом;
• ускладнення з суглобами;
• ускладнення з нирками.

В першу чергу захворювання може стати причиною розвитку ревматизму серця. Відбувається це із-за того, що антитіла в організмі, які побороли збудників інфекції, продовжують демонструвати активність, надаючи негативний вплив на сполучну тканину.

Крім ревматизму, перенесена хвороба може стати причиною міокардиту – запалення серцевого м’яза.

Некоректне лікування дітей при ангіні також може призвести до ревматизму суглобів. Він супроводжується блукаючими болями суглобів, їх припухлістю і загальною втомою. Лікування ревматизму суглобів часто призводить до повного відновлення, хоча у ряді випадків люди з цим захворюванням схильні до больових відчуттів в суглобах при зміні погоди.

Необхідно також відзначити в контексті цих ускладнень, що при ангіні потрібно строго дотримувати постільний режим. Він дозволить зняти навантаження з ніг, суглоби яких при розвитку ревматизму страждають найбільше. Уникати інтенсивного фізичного навантаження варто і перший час після захворювання.

По закінченні однієї-чотирьох тижнів після хвороби, інфекція може «відгукнутися» серйозними проблемами з нирками. Це, зокрема, бактеріальне запалення нирок (пієлонефрит) та запалення ниркових клубочків (гламерулонефрит).

При найменш сприятливому розвитку обставин хвороба може стати навіть причиною виникнення ниркової недостатності, але подібні ускладнення вкрай рідкісні і часто є результатом того, що хвороба була перенесена «на ногах» і не лікувалася належним чином.

Такий вагомий перелік ускладнень змушує максимально строго дотримуватися переліку медичних рекомендацій, спрямованих на якісне лікування:

• абсолютна виконання всіх рекомендацій лікаря без проявів самодіяльності;
• неодмінна завершення повного курсу прийому антибіотиків;
• дотримання постільного режиму протягом всієї хвороби;
• рясне питво, яке буде сприяти виведенню токсинів з організму;
• відсутність серйозних фізичних навантажень відразу після хвороби;
• постійна робота над зміцненням імунної системи: здоровий спосіб життя, фізична активність, імуностимулюючі засоби.

Якщо терапія проводиться не в стаціонарі, а в домашніх умовах, то необхідно також знати перелік симптомів ускладнень в перебігу хвороби, коли хворому потрібна негайна госпіталізація:

• при ангіні у малюка спостерігаються настільки сильні больові відчуття в горлі, що він повністю відмовляється від прийому їжі та пиття;
• мова стає труднопонимаемой (найчастіше це пов’язано з високою температурою);
• спостерігаються труднощі в процесах дихання і ковтання, а також сильне і мимовільне слинотеча;
• виникнення візуально помітного набряку слизової оболонки в області щелепи, з-за якого дитина відчуває проблеми з відкриттям рота;
• дитина не мочився протягом останніх дванадцяти годин.

Спостереження будь-якого з цих характерних ознак – привід негайно викликати швидку допомогу, щоб під наглядом лікаря не пропустити якесь серйозне ускладнення в протіканні захворювання.

Ускладнення бувають:

• Паратонзіллярний абсцес – утворення порожнини з гноєм у навколишніх тканинах;
• Синусит, гайморит, отит;
• Шийний лімфаденіт;
• Гломерулонефрит – двобічне захворювання нирок із запальними процесами, які вражають ниркову тканину, приводячи до руйнування нирок з їх вираженою дисфункцією;
• Сильний набряк гортані аж по повній обструкції;
• Кровоточивість мигдалин;
• Сепсис;
• Інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту;
• Тромбоцитопенічна пурпура;
• Геморагічний васкуліт;
• Ревматизм (проявляється ревмокардитом – запаленням серцевого м’яза, артрит — запалення суглобів);
• Перехід у хронічну форму гнійної ангіни. Це загрожує гематогенним (з током крові) поширенням і появою гнійних захворювань у всьому організмі (абсцес головного мозку, легень, печінки), які можуть призвести до летального результату.

Симптоми і загальні рекомендації при гнійній ангіні

Перебіг хвороби залежить від її виду. В залежності від цього можуть відрізнятися і симптоми захворювання. Відбувається це внаслідок ураження гланд. Чим глибше розташований осередок інфекції, тим важче протікає хвороба і тим складніше позбутися від нього.

Основний симптом будь-якого виду гнійної ангіни — гостра біль в горлі при ковтанні. У цей період організм стає чутливим до будь-яких подразників, тому протягом усього періоду лікування слід обмежити контакт хворої дитини із різноманітними алергенами та іншими несприятливими чинниками, які можуть призвести до розвитку ускладнень.

Крім нестерпного болю та підвищення температури тіла, при гнійній ангіні нерідко збільшуються лімфатичні вузли. Однак гріти їх за допомогою солі та інших народних методів в жодному разі не можна, це може призвести до прискорення розмноження хвороботворних бактерій в організмі і до ще більшого підвищення температури.

Основними симптомами гнійної ангіни є:

• Почервоніння горла з жовтими або зеленуватими вкрапленнями (гнійниками), які суворо заборонено видавлювати
• Примхливість і неспокійна поведінка дитини
• Озноб, який може змінюватися жаром
• Підвищена пітливість
• Осиплість голосу, що є свідченням поразки бактеріями голосових зв’язок

Як правило, це захворювання триває не більше 10 днів, але бувають винятки, які можуть затягувати процес одужання на 2-3 тижні. Це безпосередньо залежить від своєчасної та правильної діагностики хвороби, визначення її типу, а також від правильно призначених методів терапії.

Основні симптоми гнійної ангіни у дітей:

• Збільшення температури тіла до 40ºС;
• Поява слабкості, млявості;
• Риніт;
• Біль у суглобах, м’язах, у ділянці серця, головний біль;
• Першіння в горлі;
• Виникнення сухості в роті;
• Труднощі з ковтанням і прийомом їжі;
• Запалення і збільшення лімфовузлів нижньої щелепи;
• Неприємний запах і присмак у роті;
• Наявність сірих і білих плям у ротоглотці;
• Почастішання пульсу і дихання.

Прояви ангіни спостерігаються вже до сьомого дня після потрапляння бактерії в організм. Однак симптоми проявляються набагато швидше, при ослабленому імунітеті у дитини.

Пацієнт виглядає пригнічено, відмовляється від їжі, постійно вередує і хоче спати. Симптоми гнійної ангіни відрізняються за віком, наростають в гострій стадії патологічного процесу. Все починається з почервонілого горла і хворобливого ковтання, але подальші характерного ознаки недуги можуть бути такими:

• гостра біль горла, що віддає у вухо;

• гострі напади мігрені;
• симптоми інтоксикації;
• блідість шкірних покривів;
• холодний піт, лихоманка;
• збільшення лімфатичних вузлів нижньої щелепи;
• запалені лакуни мигдалин.

Симптоматика гнійної ангіни у дитини проявляється досить яскраво і виглядає наступним чином:

• Постійна сильна біль у горлі, що посилюється при ковтанні і відчувається у вусі;

• Висока температура може досягати 41 0С);

• Слабкий стан, нездужання;

• Головні болі;

• Збільшення підщелепних лімфовузлів;

• Суглобова ломота;

• Можлива нудота, блювання, діарея;

• Біль у животі;

• Фебрильні судоми.

Гнійна ангіна у дітей може бути декількох видів:

• Фолікулярна ангіна.

  При цьому вигляді ангіни гній утворюється в фолікулах мигдалин. На гландах спостерігаються крапочки гнійників жовто-зеленого кольору, що нагадують зерна проса.

• Лакунарна ангіна.

  При цій формі ангіни гній у фолікулах прориває випливає, потрапляючи в лакуни (канали) мигдалин. У лакунах починаються запальні процеси. Гній вже спостерігається не у вигляді окремих точок, а у вигляді нальоту жовтувато-зеленого кольору.

• Фибринозная ангіна.

  Вона може розвинутися з фоликуллярной та лакунарної форми у разі безвідповідального їх лікування, або з’явитися як самостійне захворювання у дітей з ослабленим імунітетом.Гній при цьому поширюється по небу і глотці і має біло-жовтий відтінок. У дитини може з’явитися задишка, навіть можлива втрата свідомості.

• Флегмонозна ангіна.

  Це гостре гнійне запалення клітковини близько мигдалин. Зазвичай відбувається нагноєння з одного боку, в результаті чого відбувається однобічний набряк неба.

Ознаки гнійної ангіни у дітей

Процес ураження мигдаликів має бактеріальну природу, а гостре запалення стартує з наростаючого больового синдрому, який посилюється при пережовуванні і ковтанні їжі. Крім того, при гнійній ангіні дитина виглядає млявим, веде себе пасивно, постійно хоче спати. Інші ознаки захворювання представлені нижче:

• відсутність апетиту;

• млявість, пасивність;
• порушена фаза сну;
• зниження ваги;
• болючість горла;
• видима припухлість шиї;
• висока температура тіла.

Профілактика

Гнійну ангіну, як і будь-яке інше захворювання, простіше запобігти, чим лікувати. Профілактика виникнення ангін полягає у підвищенні загальних захисних сил організму. Для цього необхідно раціонально харчуватися, займатися спортом, регулярно бувати на свіжому повітрі, проводити загартовуючі процедури.

Крім того, слід уникати контактів з людьми, які хворіють гнійної ангіною.

Запобігання схильності до захворювання факторів. Загартовування організму круглий рік. Щоденні гігієнічні процедури.

Часте вологе прибирання в будинку. Використання зволожувач. Провітрювання приміщення. Вітамінопрофілактика в міжсезоння. Правильне харчування.

Дотримання технології приготування їжі. Дотримання режиму сну і праці. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі. Промивання носа сольовими розчинами.

Регулярні фізичні вправи. Своєчасне лікування захворювань. При частих запаленнях проводять профілактику ангіни з допомогою оперативного лікування.

З народних засобів — відвар шипшини допоможе зміцнити імунітет і знизити ризик захворювання.

Щоб потреби в лікуванні цієї недуги не виникало, батькам необхідно подбати про профілактику ангіни у своєї дитини. Для цього достатньо всього лише оберігати його від застуд і переохолодження, регулярно вживати продукти, насичені вітамінами (особливо вітаміном С, який чудово бореться з вірусами і хвороботворними мікробами), до кінця виліковувати захворювання носоглотки.

Слідуючи цим простим правилам, можна відгородити дітей від ЛОР захворювань (зокрема, від хвороб горла), які в деяких випадках можуть призводити до дуже плачевних наслідків.

На сайті розміщені виключно оригінальні та авторські статті.При копіюванні розмістите посилання на першоджерело — сторінку статті або головну.

Щоб уникнути гнійну ангіну, дитині потрібно подбати про профілактичні заходи. При сезонному авітамінозі обов’язково зміцнювати ослаблений імунітет, пити вітаміни. Крім того, необхідно скласти:

• правильний режим дня і забезпечити повноцінний відпочинок;

• детальний дієтичний раціон;
• план денних загальнозміцнюючих процедур.

Висновки

Гнійна ангіна – підступне захворювання. Якщо її не вилікувати в дитинстві, вона буде мучити все життя і призведе до серйозних ускладнень. Ось чому так важливо проводити комплексне лікування та виконувати всі рекомендації отоларинголога.

Після завершення гострої стадії тонзиліту буде відновлювальний період, в ході якого важливо добре харчуватися, відпочивати, висипатися. А далі – застосовувати заходи профілактики. Привчіть дитину, перехворів ангіною, до здорового харчування, активного способу життя, спорту, щоб він ніколи більше не зіткнувся з даним захворюванням.

Фізіотерапевтичні процедури

Якщо в патологічний процес залучені лімфатичні вузли, обов’язковою процедурою в умовах стаціонару є УВЧ на область мигдалин. Лікуючий курс становить 7 – 10 сеансів, позитивна динаміка помітна вже після 2 – 3 процедури. Інші фізіотерапевтичні заходи представлені нижче:

• кисневі процедури;

• електрофорез і мікрохвильова терапія;
• універсальні хвойні ванни.

Народні засоби

При гнійної ангіни в якості допоміжного лікування рекомендується задіяти перевірені часом методи альтернативної медицини. При підвищеній чутливості до парацетамолу лікарі рекомендують такі народні засоби, які можна приготувати в домашніх умовах. Отже:

1. Запарити ромашку в кількості 2 ст. л. на 1 л окропу, настояти і процідити. Можна замінити основний інгредієнт календулою, маслом обліпихи або евкаліпта. Готовими теплими розчинами можна полоскати горло або приймати всередину протягом тижня вранці і ввечері.

2. Приготувати трав’яний чай з малиною, лимоном, м’ятою, медом, шипшиною, липою, чебрецем, кмином або анісом. Пити регулярно до зникнення болю горла вранці, вдень і обов’язково перед сном.

Медикаментозне лікування гнійної ангіни буде набагато ефективніше, якщо поряд з ним батьки будуть вдома додатково використовувати народні рецепти.

Настій з квіток ромашки аптечної є сильним природним антисептиком. Для його приготування потрібно взяти 4 ст. л. квіток і залити 1 л окропу.

Накрити кришкою і дати настоятися 15-20 хв. Остудити, процідити і полоскати горло протягом дня.

Лікувати запалене горло у дітей можна з допомогою компресу. Для цього слід змочити марлю в підігрітому 40%-му спиртовому розчині, віджати і покласти на шию, зверху обгорнути поліетиленом і теплим шарфом. Компрес краще робити на ніч.

Режим і харчування. Ефективне лікування гнійної ангіни буде досягнуто при дотриманні постільного режиму і правильного харчування.

Батьки повинні потурбуватися про те, щоб дитина випивала досить багато рідини. Тоді буде підвищений пото – і сечовиділення, разом з якими з організму виводяться токсини, шлаки тощо, що сприяє швидкому одужанню.

Лікувати гнійну ангіну у дітей з допомогою нетрадиційних методів потрібно починати відразу після того, як була помічена перша передумова до розвитку недуги. Найефективнішими засобами є лимон і мед.

Якщо захворювання протікає без ускладнень (температура не вище 38ºС, стінки горла вражені невеликою кількістю гнійників), то необхідно давати дитині по скибочці лимона щогодини. У день можна з’їдати не більше половини цього фрукта, адже вживання вітаміну С у великих кількостях може призвести до розладів шлунку.

Лікування гнійної ангіни з допомогою меду має відбуватися наступним чином. Необхідно взяти довгу паличку (це може бути навіть звичайна паличка для поїдання суші), намотати на неї невеликий шар вати, вмочити її в рідкому меді (якщо потрібно, його можна розтопити на водяній бані, вогонь при цьому повинен бути мінімальним, щоб вода в мисці не кипіла, а просто утворювала пар) і змащувати стінки горла і мигдалини.

Перераховані вище способи годяться навіть для лікування ангіни та інших захворювань горла у маленьких дітей. Для дітей постарше використовують суміші для полоскання на основі квітів нагідок, ромашки, евкаліпта.

В їх відвари можна додавати валеріану і м’яту перцеву — ці трави мають антибактеріальну та протизапальним ефектами. Вони допоможуть швидше позбутися від вогнища інфекції, тільки застосовувати їх потрібно регулярно, заварюючи по черзі.

Можна зробити настій з усіх цих рослин, взятих у рівних частинах та залитих водою в пропорції 1:2 — одна частина сировини і дві частини окропу. Настоювати суміш потрібно півгодини, кип’ятити не треба. Потім процідити і застосовувати в лікувальних цілях.

Високі результати для лікування гнійної ангіни у дітей дає і спиртова настоянка прополісу. Її потрібно розводити теплою водою. На 1 склянку рідини достатньо буде 15-20 крапель цього засоби. Полоскати горло не менше 3 разів на день до повного одужання.

Будьте гранично уважні і обережні: прополіс більш алергенний, чим мед, тому ризик розвитку алергічних реакцій виключати не можна.

Якщо після полоскання хворого горла прополісовою настоянкою дитина відчув хоча б легке нездужання, то лікування цим народним засобом необхідно одразу припинити.